З огляду на попередні публікації інтерактивного проекту «Сім чудес Нікопольщини», розпочатого газетою «Проспект Трубників» 15 грудня минулого року, де вже були представлені або пам’ятки церковної архітектури (Церква Різдва Пресвятої Богородиці та Свято-Преображенський собор), або природно-ландшафтні об’єкти (Токівський або Шолоховський каскадний водоспад на річці Кам’янці та цілющі джерела поблизу Марганця та Борисівки), сьогодні в якості кандидата на включення до списку справжніх нікопольських див ми представляємо досить незвичного «кандидата». Це не будинок, не скульптура і не курган, а реліквія національного масштабу, що не має ціни… Та й вік має поважний – 15 жовтня цього року їй виповниться 265 років!
Хтось заперечить: все в цьому світі має доларовий еквіва лент. Взагалі -то так. І люди на, якщо її розкласти на ато ми та хімічні елементи, теж коштує не так вже й дорого – десь $300–400.
Проте чи вартий такої ціни, скажімо, вчений, знаний спортсмен, поет, ху дожник, Нобелевський лауреат? Ось і наш раритет має таку непохитну славу серед козаків та їх нащадків, таку відомість, приховану силу, «на моленість» та святість, що навряд чи її можна навіть подумки оцінювати грішми. Отже, йдеться про Ікону ставротеку Війська Низового Запо розького, яка зберігалася спочатку у Покровській Січовій церкві, в сере дині XVIII сторіччя – в Новій Запо розькій Січі, а з 1783 по 1926 роки – в Нікопольській Святої Покрови Божої Матері соборній церкві.
Досить сказати, що її було включе но в якості одного з центральних ек спонатів виставки «Шедеври сак рального мистецтва України XVI–XVIII століть», яка була представлена на Великому Антикварному Салоні у грудні 2010 року. Цей раритет, який можна порівняти за своєю цінністю хіба що з різницею Києво- Печерської лаври, був експонований у кубі з бро ньованого скла.
Для багатьох читачів саме слово «ставротека» є незвичним та незрозумілим. Нічого дивного: не таке воно вже й широко вживане. Більш зрозумілим стає зміст козаць кої ікони, коли ми звернемося дословників та «розкладемо» слово staurotheke, що має давньогрецьке походження, на частини: stauros – «хрест» і theke – «сховище». Тобто ікона ставротека – це релікварій, ларець для зберігання часток Св. Хрес та – «Чесного Древа». За часів Середньовіччя такі релікварії робили у ви гляді хреста, найчастіше з древна, яке було оздоблене позолоченим сріблом зі вставками – дробницями з емалі та дорогоцінного каміння. На зворотньому боці або в спеціальних ємкостях– потаємних ковчежцях – зберігалися святі реліквії. Інша назва таких ікон – хрест мощевик. Ставро теки виробляли також у формі ларців з рельєфним зображенням хреста на кришці.
Але повернемось до нашої ікони. На Нікопольщині за часів розташуван ня тут п’яти із семи найвідоміших Січей (XVI–XVIII ст.), що були воєнно політичними центрами християнської ко зацької республіки, особливе місце в житті козацтва посідала православна церква – важливий об’єднуючий фак тор у боротьбі волелюбних українців проти загарбників. Її головний осере док – Січова Святої Покрови Божої Матері церква, що знаходилась під особливою опікою як кошової старши ни, так і всього Війська Запорозько го. Вкладались значні кошти не тільки на її будівництво, а й на інші козацькі храми на землях Запорожжя, на їхнє внутрішнє оздоблення та придбання культових предметів.
Військо Запорозьке Низове мало церковну ставропігію (автономію), знаходилось під зверхністю Все ленського Константинопольського патріарха і рішення свого Коша стави ло вище влади Київського митропо лита, Межигірського архімандрита та власного церковного начальства.
Однією з найбільш визначних куль тових предметів Січової Святої Покро ви Божої Матері церкви була ікона ставротека Війська Запорозького Низового, що була створена у 1747 р. й збереглась до нашого часу, пере живши за чверть тисячоліття не одну війну та соціальний катаклізм. Ікона- ставротека є сховищем Хреста. Її основою є срібна масивна овальна пластина – таблиця, в центрі якої вмонтований різьблений кипа рисовий хрест. І хрест, і таблиця двобічні, розраховані на огляд довк руги.
Ікона є вкладною і датована 1747 роком, про що свідчить різьблений напис кириличним шрифтом по пери метру із зворотньої сторони: «Сия тяб лица до Храму Покрови прчия БЦИ со оружена коштом Всего Войска Запо розкого а старанием ктитора Павла за Атамана Кошового Павла Козилец кого 1747 году мця октобрия 2 дня».
Кипарисовий хрест складений з барельєфними різьбленнями 19х12 см. Частини хреста склеєні. На лицьо вій стороні ми бачимо розп’яття Гос поднє із знаряддями катувань. На пе рехрестях у медальйонах з крученої виноградної лозини з гронами – сю жети про Христові страсті: моління про чашу, несення Хреста, чаша Господня з Божою Матір’ю та Іоанном. У деяких медальйонах різьблені напи си по сюжету. На зворотній стороні зображення Богородиці з Богонемовлям у лівій руці, в медальйонах – Бо городичні свята: Благовіщення, Різдво Богородиці, Введення до Хра му, Різдво Христово також з різьбле ними написами.
Вкладний Хрест вважається ви датним витвором українського баро ко. Ймовірно, його автором у 30 -х ро ках XVIII століття був київський май стер. У Хреста зберігається свята ча стка Хреста, на якому був розп’ятий Іісус Христос. Про це свідчить напис «У сем кресте животворящее древо». За переказом, частку хреста для розп’яття було подаровано Війську Запорозькому Низовому Ієруса лимським патріархом у 1710–20 -х роках.
По обидві сторони від хреста є різьблені зображення біблейських образів. На лицьовій стороні – зобра ження над Хрестом Святого Духа у вигляді голуба та віялопроменів, що розходяться із хмар. У підніжжя Хрес та ліворуч – Марія та Марія Магдали на, праворуч – Святий Іоанн Бого слов, внизу – янгол, що сидить на Гробі Господнім. По обидві сторони від Хре ста – хмарні Херувими (по три з кож ного боку).
На зворотній стороні у тому ж по рядку: зверху – у хмарному сегменті Бог- Отець, нижче ліворуч – цар Кос тянтин і його мати Єлена, праворуч – Святий Макарій, під Хрестом – Святий архістратиг Михаїл і зображення трьох хмарних Херувимів ліворуч та праворуч від Хреста. Хрест з лицьової сторони іконної пластини має срібну позолочену оп раву, яка по периметру прикрашена золотими, червоними та безбарвни ми стразами. В центрі перехрестя є припаяними променеві кутові наклад ки із срібла по дев’ять променів у кожній. На променях в гніздах розта шовані бірюзові і безбарвні стразові вставки.
Після знищення Російською імпе рією Війська Запорозького Низового його Січова Свято Покровська церк ва була пограбована російським військом, проте ікона ставротека ди вом зберіглася для нащадків . У бе резні 1783 р. частина культового на чиння із Січової церкви була переда на до Нікопольської Свято -Покровсь кої церкви. У 1926 році ікона -ставро тека була передана із церкви до Ніко польського народного музею витон чених мистецтв. І з тих часів і донині вона включена до Державного музей ного фонду України як національна реліквія українського народу та його держави, що засвідчили експертні оцінки фахівців Дніпропетровська та Києва. Аналогів ікони -ставротеки до цього часу не виявлено, що дає підставу вважати її насправді унікаль ною пам’яткою козацької доби Украї ни.
Де подивитись? З 1926 року ікона ставротека зберігається та експо нується у Нікопольському краєзнав чому музеї. Наприкінці минулого сто річчя ікону передавали до Дніпропет ровського історичного музею ім. Яворницького для вивчення та рестав рації. Від віку та кадильного диму ікона вкрилася патиною. Гроші на ре ставраційні роботи збирали, зокре ма, прихожани Спасо- Преобра женського собору та представники козацького товариства Нікопольсько го району «Військо Запорозьке Низо ве Українського козацтва». В 2005 році відреставрована ікона поверну лася до музею. Ікона зазвичай бере участь у хресних ходах, хоча поважний вік цієї реліквії навряд чи дозво ляє витримувати їй гарячі сонячні про мені та перепади температур. Буде мо молитися, щоб ікона як можна дов ше витримувала і це…
Мирослав Жуковський
Джерело: ntm.net.ua
