Початок створення комунального закладу «Нікопольський краєзнавчий музей» сягає весни 1919 року. В той час за ініціативою відділу народної освіти Нікопольської ради робітничих і селянських депутатів 29 березня 1919 р. було ухвалено рішення про створення народного музею витончених мистецтв на основі конфіскованої у поміщиків Нечаєвих художньої колекції та майна у конфіскованому будинку купця Гусєва. Музей був урочисто відкритий 18 травня 1919 р.. Саме тоді музейну експозицію оглянули перші відвідувачі із числа мешканців Нікополя. На той час музейний фонд налічував 688 експонатів.
У 1920-ті рр. Нікопольський музей витончених мистецтв розширив свою науково-дослідницьку та науково-просвітницьку діяльність за межі міста і став фактично краєвим музеєм. За постановою Президії Нікопольського райвиконкому від 20 серпня 1929 р. № 527 музей було реорганізовано в державний краєзнавчий музей, якому присвоїли ім’я російського вченого ХVIII ст. М.В.Ломоносова.
1930-ті рр. музей значно розширив свою експозицію: відкрились відділи природи, археології, історії запорозького козацтва, революційної боротьби та соціалістичної реконструкції в першій третині ХХ ст. на Нікопольщині, а також влаштували власні дослідницькі ділянки у Дніпровських плавнях, організовував і здійснював археологічні дослідження пам’яток давнини. У 1940 р. музейний фонд налічував близько 5000 експонатів.
Під час війни СРСР з нацистською Німеччиною у зв’язку із наближенням німецьких військ частину найцінніших музейних експонатів (золото, зброю запорозьких козаків, ікони тощо) було вивезено на північ Кавказу в м.Моздок, де вони безслідно зникли.
Під час нацистської окупації краєзнавчий музей, якому було присвоєно ім’я кошового отамана І.Д.Сірка, продовжував працювати. Восени 1943 р., його було закрито, експозицію демонтовано, а в приміщеннях було розташовано німецький військовий шпиталь. Частину музейних фондів було розграбовано.
Відновлення діяльності Нікопольського краєзнавчого музею почалося після вигнання нацистських окупантів у лютому 1944 р. Музей було відремонтовано, його експозиції було відкрито 7 листопада 1946 р. У 1950-ті - 1970-ті роки вони тричі змінювались на виконання директивних вимог ідеологічних органів компартії.
Згідно з висновками фахівців та відповідно до рішення органів влади щодо історико-архітектурної цінності, будівля музею отримала статус пам’ятки історії та культури, а згодом – архітектури та містобудування.
Відповідно до рішення Нікопольського міськвиконкому у зв’язку з аварійним станом основного корпусу музей було закрито з 1 січня 1977 р. на капітальний ремонт і реконструкцію. У 1990-1995 рр. здійснювались будівельно-монтажні роботи у приміщенні музею, побудовано новий корпус, гараж, трансформаторний пункт. Але у зв’язку з припиненням фінансування історична будівля музею до сьогодні залишилась довгобудом.
Музейні фонди було передислоковано в колишню військову казарму у центральній частині міста. У середині 1980-х рр. тут було відкрито постійно діючу експозицію музею у виставковому варіанті.
Після проголошення незалежності України 24 серпня 1991 р. для Нікопольського краєзнавчого музею розпочався період реорганізації, змін форм і змісту науково-дослідницької та науково-просвітницької роботи тощо.
Нікопольський краєзнавчий музей має статус 3-ї категорії та знаходиться в системі Міністерства культури та інформаційної політики України, та як комунальний заклад, на балансі Нікопольської міської ради, яка забезпечує його діяльність.
До широкомаштабної агресії Російської Федерації 24 лютого 2022 р. основними напрямками Нікопольського краєзнавчого музею була активна науково-дослідницька, науково-фондова, науково-експозиційна, науково-просвітницька робота тощо.
Постійно діюча експозиція складалася з експозиційних розділів таких відділів:
- природа та екологія краю – «Природа рідного краю».
- давня, середньовічна та нова історії краю – «Давня історія краю», «Запорозьке козацтво та Запорозькі Січі на території краю», «Нікопольський край під владою Російської імперії в1775-1917 рр.»
- новітня та сучасна історія краю - «Наш край під час української революції 1917-1921 рр.». «Нікопольський край у 1920-ті – 1930-ті рр.» «Нікопольщина в часи Другої світової війни 1939-1945 рр.», «Нікополь у 1945-1991 рр.», «Нікопольский край в часи незалежності України з 1991 по 2019 рр.».
Відділ мистецтв щорічно організовував експонування тимчасових стаціонарних виставок з художньої та етнографічної тематики. Відділ науково-просвітньої роботи на основі комплексних програм організовував проведення оглядових і тематичних екскурсій, читання лекцій, експонування пересувних виставок, огляд відеофільмів, різноманітних тематичних заходів, а також автоекскурсій по історичним пам’яткам міста і району. Загальна кількість осіб, які були охоплені всіма формами науково-просвітницької роботи Нікопольського краєзнавчого музею становить починаючи з 1919 р. до 24 лютого 2024 р. близько 3,5 млн.
Фонди музею налічують понад 45000 експонатів. Серед яких цінні колекції археологічних пам’яток, кераміки, живопису і скульптури, предметів побуту, українських рушників і озброєння запорозьких козаків, рідкісних стародруків, культове начиння Запорозької Січової Свято-Покровської церкви. Безцінними реліквіями українського народу та його держави є такі: виготовлена в 1747 р. на кошти Війська Запорозького Низового ікона-ставротека із часткою животворного древа хреста Господнього, подарованого запорожцям Ієрусалимським патріархатом; аналой видатного богослова і патріарха канонічної християнської церкви Іоанна Златоуста IV-V ст. від Р.Х., подарунок запорожцям від Вселенського Константинопольського Патріарха, баневий хрест із Січової Микитинської Свято-Покровської церкви, під яким молився Гетьман України Богдан Хмельницький, який був обраний 30-ти - тисячною козацькою радою в Микитинській Січі 29 квітня 1648 р. (за н.ст), унікальна плащаниця, виготовлена в 1756 р. на кошти козака Тимошівського куреня Нової Січі Івана Гаркуші тощо.
Музей має науковий бібліотечний фонд, який налічує з понад 10 тисяч книг, брошур, журналів. У музейному лапідаріумі представлені кам’яна пластика часів індоарійської спільноти (ІІІ-ІІ тис. до Р.Х.), скіфів (ІV-ІІІ тис. до Р.Х.), половців (ХІІ-ХІІІ ст.), кам’яні хрести з могил запорозьких козаків ХVIII ст.
Нікопольський краєзнавчий музей був дипломантом і переможцем у різних номінаціях І, ІІ, ІІІ, ІV та V Всеукраїнських музейних фестивалів, які проходили в Дніпропетровському національному історичному музеї ім.Д.І.Яворницького.
Як провідний музейний центр Нікопольського краю краєзнавчий музей надає науково-методичну допомогу близько 20 народним і громадським музеям. Нікопольський краєзнавчий музей - єдиний в Україні що організував і провів у 2010-х роках сім регіональних музейних фестивалів «Україна - козацька держава», у яких взяли участь місцеві й провідні музеї Придніпровського краю.
За грантовою допомогою Уряду Сполучених Штатів Америки Нікопольська археологічна експедиція, яка була створена на базі наукової частини краєзнавчого музею, провела археологічні дослідження, під час яких виявлено на острові Томаківка Нікопольського району й м.Марганця місце першої Запорозької Січі (1568-1593 рр.) і на території м.Нікополя Микитинської Запорозької Січі (1639-1652 рр.), що була першою столицею гетьмана Б.Хмельницького та Війська Запорозького (1648-1775 рр.), які вважалися в історичній науці затопленими водами Каховського водосховища. Також були локалізовані місця перших Православних храмів міста – Свято-Покровської церкви (1795-1934 рр) та преподобного Іоана Дамаскіна (1858-1943 рр).
Джерело: https://nikopol-mrada.dp.gov.ua/
