Витоки музейної справи на Нікопольщині

Витоки музейної справи на Нікопольщині

Поглиблений інтерес до історії, турбота про збереження історичної і культурної спадщини – одна з характерних прикмет цивілізованого суспільства. У духовному житті українського народу особливе місце завжди посідали музеї – скарбниці його історичної пам'яті та культури.

Започаткування і розвиток музейної справи у нашому краї, зокрема – Нікопольського краєзнавчого музею, мають свої витоки від наукових досліджень істориків і краєзнавців. Саме Нікопольщина, яка була у давній період центром Скіфської держави, а за часів середньовіччя – колискою запорозького козацтва та Запорозьких Січей (Томаківської, Базавлуцької, Микитинської, Чортомлицької, Нової), завжди привертала увагу вчених.

Перші систематизовані повідомлення про наш край подаються у творах давньогрецького історика Геродота Галікарнаського (V ст. до Р.Х.), який описав життя та побут давніх скіфів, їх традиції та вірування. Чималий інтерес до них виник, коли у середині XIX ст. професор І. Забелін дослідив царський курган Чортомлик, що був розташований за 15 км на північ від Нікополя.

Героїко-романтична доба запорозького козацтва, що відображена у літописах Самовидця, С. Величка, Г. Грабянки, навіки закарбувала в історії України початок національно-визвольної війни під проводом Б.Хмельницького у 1648 р. саме на території нашого краю. Боротьба запорозького козацтва за волю України складав тривалий період історії Нікопольщини.

Саме ці вікопомні події стали об'єктом наукових досліджень істориків XIX та початку XX ст. – М. Костомарова, В. Антоновича, М. Грушевського, О. Єфименко та інших.

Поглиблений інтерес до минулого нашого краю, його пам'яток проявив протоієрей Нікопольської Свято-Покровської церкви І. Карелін. Завдяки його зусиллям у 60-х роках XIX ст. з'явились перші краєзнавчі нариси про Нікополь у «Екатеринославских губернских відомостях», «Записках Одесского Общества истории и древности». Під його опікою у церкві зберігались культові речі останньої Січової Свято-Покровської церкви.

Першим музеєм у Катеринославській губернії був історичний музей ім. Д. Поля. Його директор професор Д. І. Яворницький, зібрав чимало цінних історичних пам'яток у Нікополі, Капулівці, Покровському та в інших селах краю. Дбайливо ставлячись до запорозької старовини, він планував створити меморіальний комплекс поблизу могили кошового отамана Війська Запорозького Низового І. Д. Сірка.

На початку XX століття розвиток освіти і культури в Російській імперії надав можливість губернським та повітовим земствам створювати музейні заклади.

4 червня 1914 року Катеринославські повітові земські збори ухвалили відкрити у м. Нікополі районний музей і дали дозвіл управі відкрити кредит у сумі 500 рублів для найму приміщення.

Нікопольський районний педагогічний земський музей розташувався в орендованому приміщенні Устини Гречішнікової (нині вул. Микитинська, 1). В короткий строк була створена невелика експозиція.

Музей працював щоденно з 10 години ранку до 15 години, крім понеділка. Його послугами користувалися мешканці Нікополя, Довгалівки, Новопавівки, Лапинки, Сулицького, Ново-Миколаївки (нині с. Чкалове). Вже у 1915р. його відвідало 3923 відвідувача.

Їх увагу особливо привертали колекції нумізматики, зразки мінералів, археологічні пам'ятки. Всього в експозиції знаходилось близько 200 експонатів. Музей отримав електричний кінематограф і організовував для дітей кіносеанси, також була невелика бібліотека народного читання. Фінансування музею здійснювалось за кошти Катеринославського губернського земства. У 1917 р. музей очолювала Віра Володимирівна Іванова, з лютого 1918 р. – Надія Миколаївна Іванова.

19 березня 1919 р. в умовах встановлення радянської влади Нікопольський районний педагогічний земський музей був взятий на облік у відділі Народної освіти Нікопольської ради робітничих і селянських депутатів. Завідувачем музею було призначено Гаврила Марковича Руденка. Навіть в умовах війни музей викликав великий інтерес у місцевого населення: так, у травні-червні 1919 р. співробітники музею провели 52 екскурсії, на яких побувало 530 дітей. На превеликий жаль документи, які розповіли б про подальшу долю першого в місті і районі музею, відсутні.

Мирослав ЖУКОВСЬКИЙ, заступник директора Нікопольського краєзнавчого музею з наукової роботи.

Источник: НТМ

Читати попередню

Глаза, присыпанные пеплом

Читать наступну

Обережно – шахраї ВIДЕО

Останні новини

Каталог підприємств Нікополя

+ Додати підприємство