13 вересня минуло 19 років, як немає серед нас Бориса Мозолевського – археолога, історика, поета. Саме він 21 червня 1971 року о 14 год. 30 хв. Під час розкопок скіфського кургану Товста могила знайшов золотий знак царської влади – золоту Пектораль. Вишуканий твір філігранної майстерності, якій дивуються й сучасні майстри, вагою 1150 г і діаметром 30,6 см пролежав понад тисячоліття після того, як він був туди покладений.
Ця унікальна знахідка приголомшила весь цивілізований світ. Після розкопок Товстої могили Борис Мозолевський став одним із найавторитетніших дослідників великих скіфських курганів. Окрім Товстої Могили, на його рахунку багато відкриттів і з Хоминої, Денисової, Реп’яхуватої, Бабиної, Водяної, Соболевої могил тощо. Дві третини скіфського золота в Музеї історичних коштовностей України – саме його археологічні надбання.
Він, довго перебуваючи на «гачку» КДБ за «націоналістичні погляди», захистив кандидатську дисертацію, написав кілька книжок поезії, став членом Спілки письменників СРСР.
Все, що мало історичну, археологічну цінність, як правило, після розкопок відправлялося якщо не до Києва, то до Дніпропетровська. А що ж нам, нікопольським нащадкам древніх скіфів та козаків? Вчений скрупульозно зібрав знакові каміння, які згодом перетворилися на своєрідний музей просто неба. Там становили стелу «Пам’ятка археології «Курган» та пам’ятну стелу із написом: «Тут тривалий час працював відомий український археолог і поет Борис Мозолевський (1936 – 1993)» і його власними словами:
«І коли упаду я десь на дорогах доби,
Попрошу я не пам’яті, не книжок і ні слави, -
Ви прийміть мене назавжди, Базавлуцькі горби, -
Сивий попіл гарячий мій в золоті свої трави»
До місця розташування музею просто неба все ближче підходили роторні екскаватори – гірничо-збагачувальному комбінату потрібні нові землі для видобутку марганцевої руди. Виникло питання: як зберегти те, що залишив нам Борис Мозолевський? Співробітники Нікопольського краєзнавчого музею запропонували перевезти стели та кам’яні витвори до Нікополя. Звернулися за технічною та транспортною допомогою до депутата обласної ради, генерального директора ВАТ «ВНЦ «Трубосталь» О. І. Фельдмана. Олександр Ісаакович із присутніми йому ентузіазмом та рішучістю допоміг перевезти надбання до лапідаріуму біля південного крила музейного будинку.
І ось 13 вересня біля краєзнавчого музею відбулися невеликі урочистості з нагоди встановлення стели та кам’яних пам’яток скіфської давнини.
Вступним словом церемонію відкрив директор музею Олександр Кушнірук. А його перший заступник Мирослав Жуковський, який особисто знав Б. М. Мозолевського, говорив про нього як про людину, яка мала якесь надзвичайне відчуття знахідок, природний дар та хист до археологічних пошуків, високу творчу вдачу та талант поета.
О. Фельдман, краєзнавець із Кривого Рогу, власник приватного музею М. Бабенко та краєзнавець О. Волков із Орджонікідзе висловились за увічнення пам’яті Бориса Миколайовича в Нікополі. Учасники зібрання висловили вдячність О. Фельдману за його розуміння значимості збереження історичних пам’яток краю та посильну організаційну і матеріальну допомогу у цьому.
Гостям із Орджонікідзе та Кривого Рогу були подаровані книги «Співець скіфського краю» про Б. Мозолевського та альбоми «Нікополь очима художників», виданих у РПЦ «Січ». А міський державний краєзнавчий музей поповнився одразу цілим історичним розділом про неповторність нашого краю.
Володимир ПЕТРОВ.
Фото автора.
Источник: НТМ
