На офіційному сайті Нікопольської міської ради (portal.nikopol.net) в розділі «новини» розміщено для публічного обговорення та підготовки пропозицій проект Стратегії розвитку Дніпропетровської області на період до 2020 року. Він розроблений в рамках проекту міжнародної технічної допомоги «Місцевий економічний розвиток міст України», що впроваджується Федерацією канадських муніципалітетів за фінансової підтримки Уряду Канади. Зміст проекту не завжди відображає офіційну позицію Уряду Канади а є виключною думкою його розробників. Після його затвердження цей документ має стати основою для регіональних та місцевих програм розвитку. То ж і постає питання чи відомі наші проблеми розробникам проекту.
Чи знайшли в цьому документі проблеми нікопольщини, які неможливо вирішити на місцевому рівні? Ознайомившись з ним вивляєш, що він з багатьох причин не відображає проблем міста та вимоги нікопольчан Для цього наші проблеми ясно і чітко необхідно було довести до його розробників.
В тексті проекту повідомляється що «Робоча група ініціює проведення громадських слухань... Після проведення громадського обговорення, допрацьована Стратегія подається на розгляд і ухвалення обласною радою в якості політики економічного розвитку регіону.»
Для цього бажаючим подати пропозиції пропонується їх направити до управління економічної політики Нікопольської міської ради до 23 травня.
«Стратегія ставить перед собою амбітну, та важливу для усіх людей мету – примножити економічне багатство області та конвертувати його у комфортні та безпечні умови проживання її мешканців.»
Виникає питання – який робочий органи в системі самоврядування нашого міста приймав участь в його розробці та відповідно ким та на якому рівні будуть розглядатись подані пропозиції. І відповідно коли та ким будуть організовані та проведені громадські слухання з розглядом поданих пропозицій.
Повернемось до недавнього минулого.. Скликання нікопольської міської ради, що діяла в період 1990-1994 років з часом буде названо першим. Якраз в цей час активізувалось суспільне життя. Тоді були чітко сформульовані наші проблеми – сусідство з енергокомплексом, проблеми Каховського водосховища, питного водопостачання, необхідність винесення за межі міста міжміської дороги та багато інших. Сесії місцевих рад розглядали та затверджували рішення, приймали звернення та вимоги, налагоджували співпрацю між собою та підприємствами сусідніх областей. Депутати міської ради повезли у відповідні відомства Москви затверджені на сесіях населених пунктів регіону спільні вимоги щодо діяльності та припинення забруднення Каховського водосховища та нарощування потужностей сусіднього Запорізького енергокомплексу. Енергетичні союзні відомства погодились з вимогами нікопольців щодо проведення комплексної екологічної експертизи ситуації всього регіону розміщення ГРЕС – АЕС з залученням коштів інших союзних міністерств. Варто нагадати, що із запланованих для розміщення в Україні 43 атомних блоків 12 намічалось побудувати на Запорізькій АЕС.
Ще за часів СРСР Національна академія наук та Міністерство водного господарства обгрунтовано відмовили Мінатоменерго СРСР в нарощуванні потужностей АЕС, зокрема в будівництві 7 та 8 блоків на Запорізькій АЕС, посилаючись на стан водних ресурсів в цілому по Республіці та Каховського водосховища зокрема.
Запропнований для розгляду проект Стратегії і сьогодні підтверджує «Дніпропетровська область відноситься до найменш забезпечених якісними питними водними ресурсами. В більшості міст області склалася передкризова та кризова водогосподарська і гідро-екологічна ситуація, адже здатність Дніпра та багатьох річок басейну до самовідновлення вже не забезпечує відновлення порушеної екологічної рівноваги. »
Після проголошення незалежності та перенсення розгляду наших вимог до Київа Міністерство охорони здоров’я, оцінивши стан питного водопостачання не лише нашого міста, заборонило прямоточне водокористування АЕС зі скидом відпрацьованої води в Каховське водосховище. Міністерство охорони навколишнього природного середовища України надало Запорізькій АЕС припис про перехід на зворотне водопостачання.
В 1992 році після розгляду вимог нікопольців в Кабінеті міністрів України було прийнято цілий ряд важливих, на жаль нереалізованих не в останню чергу через позицію місцевої та обласної влади заходів. До речі тоді в місті для потреб регіону був відкритий лікувально – діагностичний центр
В Стратегії розвитку Дніпропетровської області на період до 2020 року в цілому дається об’єктивна оцінка економічної та еколого соціальної ситуації області. Згадується і про басейновий підхід та інтегральне управління при вирішенні проблем водогосподарської діяльності.
В рамках проекту «Місцевий економічний розвиток міст України»,Український науково – дослідний інститут екологічних проблем Міністерства екології та природних ресурсів України здійснив комплексну екологічну оцінку стану навколишнього природного середовища та екологічний аудит нашого міста . Завдання на проведення роботи підготовала без затвердження на рівні міста ТОВ з Харкова.
Відсутність структури на рівні місцевого самоврядування міста, системи управління та контролю станом навколишнього природного середовища та регіональної наукової школи, відомча приналежність виконавця не дозволила обєктивно та глибоко оцінити ситуацію, чим знизило цінність виконаної роботи.
На превеликий жаль ігноруються оприлюднені вимоги та звернення громадських організацій (до речі вони обійдені і у вищезгаданій роботі) щодо укладання міжобласної басейнової угоди для контролю стану поверхневих вод Каховського вуодосховища і управління водогосподарською діяльністю в межах всього водозбірного басейну. Ігнорується на всіх рівнях починаючи з місцевого також вимога про розробку технічного еколого – соціального обгрунтування статусу 30 км зони Запорізької АЕС за рахунок коштів компенсації за ризики , визначення та врахування при використанні коштів.
Закон України «Про стимулювання розвитку регіонів» N 2850-IV від 8 вересня 2005 року дав поштовх до започаткування стратегічного планування регіонального розвитку. «Цим законом було запроваджено розробку та ухвалення стратегій розвитку регіонів, в також передбачено такий інструмент регіонального розвитку, як угода між областю (в особі обласної ради) та Кабінетом Міністрів України. Проте практика показала недостатню ефективність механізму угод для регіонального розвитку, а угода між Дніпропетровською областю та Урядом не була укладеною.»
Якраз тому запропонований проект Стратегії розвитку Дніпропетровської області на період до 2020 року без узгодження з відповідним документом сусідньої Запорізької області та Урядом проблем нікопольщини, як і населених пунктів лівобережжя Каховського водосховища не вирішить.
Свого часу, коли вирішувалось питання розміщення АЕС, керівництво Дніпропетровської добилось на вищому союзному рівні розміщення поза межами області. Схоже що саме тому керівництво нашої області стоїть осторонь проблем нашого міста. Підготовка громадської думки НАЕК Енергоатом до необхідності будівництва 7 та 8 блоків ЗАЕС, підготовка обгрунтування продовження терміну експлуатації двох блоків, прямоточне водокористування та багато інших проблем залишаються поза увагою обласної влади не в останню чергу через позицію місцевої.
Заслуговує уваги, що при корегуванні генерального плану міста траса майбутньої об’їзної дороги прив’язана до мостового переходу Енергодар – Марганець, який намічено з будівництвом 7 та 8 блоків ЗАЕС.
За межі міста при корегуванні прийнята берегова лінія Каховського водосховища. Але межі Запорізької та Дніпропетровської областей проходять по водосховищу! І до їх визначення необхідно повернутись виходячи з останніх змін до Водного Кодексу України, згідно яких обласні державні адміністрації одержали право видавати дозволи на спеціальне водокористування, тобто визначати обсяги забору та використання поверхневих вод та скиду використаних.
Так що Дніпропетровська обласна державна адміністрація та обласна рада постає перед вибором визначати межі області по водосховищу та вплив прямоточного водокористування підприємств Запорізької області чи укладати міжобласну басейнову угоду з узгодженням відповідних Стратегічних планів.
Йде друга половина терміну чергового скликання міської ради. Час подумати і про підсумки діяльності як окремого народного обранця, так і новостворених структур типу Нікопольської міської агенції регіонального розвитку.
До цього часу відсутні завтерджені на сесії вимоги та пропозиції до відповідної обласної програми. То чи варто в такому разі шукати в проекті Стратегії розвитку Дніпропетровської області на період до 2020 року розв’язання проблем нікопольщини ? Чи згодимось на статус окраїни енергетичного серця(столиці) України
В.Сандул, голова Нікопольського відділення міжнародного фонду Дніпра
Источник: НТМ
