Які пісні найпопулярніші? Про нещасну любоов та розбите серце. Згадайте лише репертуар модної нині Лободи. «Случайная», «К черту любовь», «Не нужна», «Пора домой» і т.п. Співає про наболіле, ото й подобається масам.
Так само співають про нещастя громадян і політики.
І чим справніше зіграти на струнах раненої душі народу, тим швидше можна опинитися у зручних владних кріслах. Виходить, для нас найголовніше, аби нас жаліли? Оце й все, що нам треба?
Як послухати, почитати коменатрі у соц-мережах, то так і виходить. 80% людей просто жаліються один одному.
- Ой, не люблю таке, - говорить моя знайома парихмахер. – Особливо коли чоловіки починають шукати винних. Просто неприємно. Це ж наша опора, а вона й сама не знає, об що обпертися. Я вважаю, що це від нестачі любові до самого себе. Коли людина себе любить та поважає, їй буде шкода витрачати дорогоцінний час на ниття про проблеми. Вона буде просто їх вирішувати.
Я довіряю словам цієї жінки, бо вона сама дотримується такого правила: найголовніше - робити навколо себе світ кращим. У тому році вона розбила квітучу клумбу у сел. Північне. У цьому році за власний кошт купила фарбу і невдовзі розмалює разом із помічниками паркан навпроти ЗОШ №6. Аби школярам було веселіше ходити до школи. Оце реальні справи, за які можна й подякувати.
А якщо вже критикувати, то конструктивно, за конкретні справи. Пропонуючи свій вихід із ситуації і, головне, допомагаючи до нього дійти.
На власному досвіді я зрозуміла, що коли до чогось долучаєшся, вкладаєш у це свій час та енергію, то вже не хочеться скиглити про те, що все не так. Думаєш у конструктиивному руслі: як зробити краще?
Як приклад хочеться привести рок-концерт, який нещодавно у парку Металургів за власної ініціативи провела нікопольська молодь.
Зауважте, не влада, не політики, а прості містяни. Я бачила, як учасники ГО «АМН» довго виношували ідею концерту. Як домовлялися з музикантами з різних міст, як шукали апаратуру, гроші, помічників. Скільки витрачено було сил, аби концерт інструментальної музики (а це завжди дуже серйозна справа, спробуй всі інструменти під’єднай та визвучи) відбувся.
Народу було багацько. Слухали, підспівували, підтанцьовували. А потім прийшли додому, зайшли на «Типічний Нікополь» і розкритикували захід (безкоштовний, до речі). Не всі, звичайно. Але багато людей. Вони не бачили всіх зусиль організаторів, не відчули на собі усіх складнощів цього процесу, тому не могли зрозуміти цінність того, що захід просто відбувся.
Знаєте, я не здивувалася такій реакції. Бо звикла, що кожного дня, про що би не зробити пост, знайдеться маса критиків. Я зрозуміла одну річ. Порожньою критикою не займається лише той, хто долучається. Тоді він розуміє ціну того, що відбувається. Тому дуже важливо нам з вами не просто казати: «політики погані», а долучатися до їх діяльності. Слідкувати за нею, ознайомлюватися із матеріалами сесій (добре, що зараз маємо змогу дивитися їх онлайн), брати участь у парципаторному бюджетуванні, цікавитися, на які цілі витрачаються народні гроші, врешті решт, дізнатися, хто у вас депутат на окрузі, бо саме у його повноваженнях - вирішувати ваші місцеві проблеми. Ви скажете – на це немає часу. А на довгі переписки у мережах – є? Так що цінніше – ваша правова грамотність, чи результат переписки у ФБ з таким самим «обізнаним»? Поки ми будемо мало знати, поки й будуть нам попсові пісеньки співати. Якщо ж у нас на руках будуть реальні аргументи, на жалість нас пробити буде набагато важче. І пам’ятаймо, що ми з вами – це не сторонні глядачі, що слідкують за подіями на арені. Ми і є – маленькі складові великої держави. І несемо повну відповідальність за її розбудову.
P.S. Дмитро Комаров: «...Друзі, країна – це її громадяни. Ми з вами. Так, з президентами нам жорстоко не щастить. Але дивлячись на те, що наші люди займають місця для інвалідів, не поступаються місцем жінкам у транспорті та спотворюють під’їзди, у яких самі живуть, а ще ввесь час невдоволені, я розумію: ніякий уряд країну не змінить, поки ми самі не змінимося. Треба починати із себе. Кожний раз після Європи мені сумно. Іноді, починаючи просто з літака...»
Алёна Зинченко
Джерело http://nikopolnews.net
