11 співробітників Нікопольського краєзнавчого музею на чолі з його директором Олександром Кушніруком звернулись д редакції «Проспекту» з офіційним листом, в якому висловили свою позицію щодо правових і моральних підстав внесення до Генерального плану м. Нікополя нового місця розташування Нікопольського краєзнавчого музею по вул. Лапинській (на території колишнього Будинку відпочинку). Наводимо повний текст цього звернення:
24 березня 2014 р. на засіданні громадської ради при міському голові м. Нікополя заступник начальника управління містобудування та архітектури Нікопольської міської ради Конащук Л. А. у доповіді «Генеральний план города – основа формирования инвестиционного развития» оголосила про те, що краєзнавчий музей та етнографічний комплекс буде розташовано по вул. Ланинській, на території колишнього будинку відпочинку (див.: О. Близнюк, «Генеральний план Никополя претерпит значительные изменения» – «Проспект Трубников, 08.04.2014 р. № 27, с.4).
Вищезгадана територія є місцем розташування колишнього скіфського городища, де будо берегове укріплення Запорозької Микитинської Січі. На цьому місці наприкінці XVIII ст. заклали міський цвинтар, що функціонував до сер. XX ст. За історичними джерелами та результатами науково-пошукової роботи, опублікованих у місцевих ЗМІ, тут було поховано до 20 000 осіб, у т. ч. – у братських могилах жертв війни і масових епідемій ХІХ-ХХ ст. Польовими дослідженнями Нікопольської археологічної експедиції НКМ у 2004-2008 рр. було виявлено залишки фундаментів церкви преподобного Іоанна Дамаскіна та каплиці Святої Варвари Великомучениці.
З огляду на вищеозначене наукова частина Нікопольського краєзнавчого музею та представники громадськості пропонували виконавчим органам Нікопольської міської ради створити на території колишнього будинку відпочинку історико-меморіальний парк «Лапинський», проте аж ніяк не будівництво нового музею. (оскільки по вул. Микитинській, 25 знаходиться в стадії капітального ремонту і реконструкції музейний комплекс, основою якого є пам’ятник історії та культури. А саме – будинок, де 18 травня 1919 р. було відкрито Нікопольський народний музей витончених мистецтв, реорганізований у 1929 р. у краєзнавчий музей, який став скарбницею історії нашого краю.
Територія по вул. Лапинській, де був колишній міський цвинтар, підпадає під дію розпорядження Кабінету Міністрів України від 20 липня 1998 р. № 604-Р «Про додаткові заходи, щодо збереження місць поховання у населених пунктах України» та інших нормативно-правових документів, які забороняють їх використання під будівництво та вимагають проведення заходів щодо їх облаштування, утримання та збереження.
Тому дирекція і наукові співробітники КЗ «Нікопольський краєзнавчий музей» не ініціювали і не причетні до внесення в Генеральний план м. Нікополя пропозиції про будівництво нового Нікопольського краєзнавчого музею по вул. Лапинській на території колишнього будинку відпочинку, де був один із найбільших міських цвинтарів м. Нікополя. Необхідно зазначити, що за встановленим порядком збереження музейних цінностей будівля музею повинна бути окремою спорудою без присутності інших установ, підприємств і організацій. І тому дирекція і наукові співробітники Нікопольського краєзнавчого музею заявляють, що не виходили з ініціативою створення об’єкту «Етнографічний комплекс» і розцінюють його створення пропозицією невідомих для них осіб.
Перспектива нового місця розташування Нікопольського краєзнавчого музею відповідно до змін, внесених Генерального плану м. Нікополя по вул. Лапинській (територія колишнього будинку відпочинку) суперечать нормам моралі, за якими заслуговують на вшанування тисячі нікопольців, які розбудовували старий Нікополь і спочивають тепер вічним сном у цьому місці, і порушує чинне законодавство України щодо збереження пам’яток культури й збереження покою померлих.
О. КУШНІРУК, директор Нікопольського краєзнавчого музею; М. ЖУКОВСЬКИЙ, голова науково-методичної ради – заступник директора з наукової роботи; І. АНЦИШКІН, І. ДОРОШЕНКО, В. ШАТУНОВ, Л. ВАРИВОДА, Б. СТРАТЕЙЧУК, Т. НЕДАВНЯ, Н. РОМАНОВА, С. КОСТЕНКО, К. КОЖУШАНА – члени науково-методичної ради, працівники музею.
Источник: НТМ
