Козацька доба в історії України завжди викликає інтерес у небайдужих до минулого свого народу громадян. Вшанування українського козацтва на державному рівні щорічно відбувається в День Покрова Божої Матері 14 жовтня.
Безперечно, що в середовищі істориків завжди цікавились, коли ж вперше з’явилось повідомлення про українських козаків, оскільки татарські козаки були відомі ще з початку XIV ст., а в Західній Європі про них дізналися з Генуезької хроніки 1474 р. Проте остання не говорить чітко, про яких саме козаків йдеться.
Незаперечним джерелом відомостей саме про українських козаків є «Хроніка польська» Мартина Бєльського (1494-1573 рр.). Він був шляхтичем за походженням, брав активну участь у Польському Відродженні. Бєльський дуже цікавився історією України, особливо в контексті польсько-українських відносин. Саме він першим написав про українських козаків, які були провідниками у війську королевича Яна-Ольбрахта у 1489 р. Завдяки дослідженням відомого українського історика о. Юрія Мицика є можливість познайомитись з його перекладом відповідного тексту із «Хроніки польської» М. Бєльського:
«В цей час татари чинили часто великі шкоди Поділлю і в Русі. Не бажаючи цього терпіти далі, король Казимир, коли почув, що вони переправилися через Дніпро, відправив проти них якнайшвидше свого сина Яна Ольбрахта з усім своїм двором, до котрого приєдналися подоляни й русини. Це діялося року Божого 1489. Ян Ольбрахт, знаючи, що татари звичайно не сидять довго на одному місці, але якнайшвидше тікають зі здобиччю назад, то насамперед перекрив із максимальною швидкістю їхні звичайні шляхи, особливо ж тому, що мав провідниками козаків, які обізнані з тими місцями. Прибув також Ян Ольбрахт до села Коперстрина, де довідався, що татари вже повертаються з полоном двома загонами, бо мали у себе двох вождів або цариків. Залишивши у тому місці вози й інше обтяжіння, він виступив проти них. Татари, побачивши здалеку у степу наших, трохи поміркували й, швидко ставши у свій звичний шик, випустили з луків вгору всі стріли так, що небо, вважай, ними затьмарили. Але хоч через це вони влучили у багатьох з наших, та наші на повному скаку помчали і вдарили на них. Легко зламали опір, і татари зразу ж почали тікати на болота, де загрузли. Наші ж, зійшовши з коней, кинулися до них, перебили їх, а решту полонили. Там їх загинуло до п'ятнадцяти тисяч».
Неважко побачити по втратах татар, що це було велике збройне зіткнення військ двох світів: християнського європейського та ісламського тюркського, в якому об’єднанні сили поляків та українців перемогли ворога.
Місце цієї битви локалізовано Ю. Мициком: згадане с. Коперстрин – нині с. Копистирин Копистиринської сільради Шаргородського району Вінницької області.
Мирослав ЖУКОВСЬКИЙ, історик.
КСТАТИ
Президент Украины подписал указ, которым установил 14 октября новый государственный праздник – День защитника Украины - и отменил празднование 23 февраля. Такое решение принято с целью «чествования мужества и героизма защитников независимости и территориальной целостности Украины, военных традиций и побед украинского народа, содействия дальнейшему укреплению патриотического духа в обществе и в поддержку инициативы общественности». По убеждению Порошенко, день, который ранее был одним из главных праздников запорожских казаков, станет одним из главных праздников в календаре новой Украины. Согласно указу, теряет силу Указ Президента Украины от 23 февраля 1999 года «О дне защитника Отечества».
Источник: НТМ
