Наступного року наше місто буде відзначати ювілейну дату свого заснування. Відомими постановами визначено, що Нікополь відноситься до міст, які безпосередньо пов’язані з історичними подіями з історії нашої країни. Тривалий час обговорюється питання про розвиток в нашому краї туризму та залучення інвестицій. Поки що реалізації цих планів стають на заваді багато причин. Серед них – близькість до «енергетичного сердця України», де планується нарощування його потужностей.
З перспективою залучення туристів тісно пов’язані стан та привабливість старої частини міста. Десятиріччями, ще з часів СРСР тривають розмови та розробка різних планів та програм. Але до їх реалізації ні в кого «руки не доходять». В різні часи з нашого міста розпочинали свою кар’єру та взагалі шлях «у великий світ» багато відомих постатей. Його в різні часи відвідали Ілля Рєпін, Дмитро Яворницький, Олександр Довженко, Сергій Прокоф’єв. Є припущення, що, можливо, і сам Кобзар, можливо, не оминув Нікопольщину… В пам'ять про багатьох з них стараннями місцевих активістів (не можна в цьому зв’язку не згадати Павла Богуша) встановлено меморіальні дошки.
Багато будов позаминулого століття приречені на руйнування, а відновлені втратили свій неповторне обличчя. Своїм байдужим ставленням до стану будників в старій частині міста ми можемо «прославитись» на всю Україну.
Наступного року на державному рівні буде відзначатись 120-річчя з дня народження кінорежисера та драматурга Олександра Довженка. З його щоденників відомо, що з-проміж іншого, він відвідав будинок музею в старій частині міста (яка, до речі, справила на нього гнітюче враження). В плані підготовки до відзначення ювілею ухвалено рішення про встановлення меморіальних дошок. Гості нашого міста зі здивуванням оглянули непридатні для відзначення перебування О. Довженка руїни колишнього музею. В цьому плані можна згадати і колишній кінотеатр імені відомого митця, перебудований в сучасний супермаркет (ну, слава Богу, що теж не перетворений на руїни).
Ось з цими думками я йшов на зустріч депутата міської ради Сергія Піддубного зі своїми виборцями 17-го кварталу в приміщенні однієї з найстарших шкіл міста, що носить і відповідне перший номер. Перша година була присвячена дітям, відзначенням їх успіхів. Вони, в свою чергу, «звітували» своїми піснями, декламуванням та танцями. Різні подарунки від депутата та голови квартального комітету, беззаперечно, додадуть натхнення дітям. А може й стануть якимось відлунням у їхній долі.
Другу годину зустрічі витратили на дискусії навкруг вже «дорослих» справ. Депутат та начальник відділу архітектури та містобудування зробили доповіді та радились з виборцями щодо поліпшення елементарних питань – про пішохідний тротуар, про відведення зливових вод, про те, на яких вулицях заборонити проїзд автотранспорту тощо. Що й казати: хороша ініціатива, до якої має привернути увагу і міська рада, і міський голова для розробки і реалізації програми відновлення старої частини міста, зберігаючи його неповторне обличчя, щоб припинити врешті-решт подальшу руйнацію будинків, які свого часу відвідали відомі світові і державі люди.
В спілкуванні з депутатом міської ради Сергієм Піддубним я дізнався, що йому відомі рішення попередніх скликань міської ради та плани відносно старої частини міста і відновлення будівництва і реконструкції приміщення колишнього музею по вул.Микитинській.
В коридорі школи звернув увагу на стенд, на якому розміщені учнівські роботи. Приємно вразило, що дітей хвилює стан Дніпра та Каховського водосховища. Мовою казки дитина розповідає про зустріч риб – колишніх жителів Дніпра – в сучасному Каховському водосховищі, як вони згадують чисту воду та минулі часи. Збереження цієї памяті є однією з передумов, що довго чекати на дії, які будуть направлені на виправлення ситуації і в місті і в довкіллі, нам не доведеться.
В’ячеслав САНДУЛ
Источник: НТМ
