У кожного своя доля, і не обминеш її, не об’їдеш. Отак і веде вона кожного з нас життєвими стежинами. Микола Іванович Римар хоч і народився серед густих Вінницьких лісів, анітрохи не шкодує, що привела вона його в наш чарівний козацький край.
Після закінчення Дніпропетровського сільськогосподарського технікуму працював електромонтером в колишньому колгоспі імені Орджонікідзе, згодом – в АТ «Борисівське».
Багато за ці роки було передумано, обмірковано, але любов до землі і до людей виявилася сильнішою. Він усвідомив, що широкі степові простори з милозвучною піснею жайворонка і п’янким запахом польових квітів і трав – ото його доля. Так на Нікопольщині й почало проростати родове коріння Римарів.
Робить так, як підказує інтуїція
Сьогодні Микола Іванович з любов’ю пригадує ті далекі роки, з особливою теплотою відгукується про колишніх керівників господарств нині покійних Василя Савелійовича Попика і Олександра Федоровича Швеця, які згуртували навколо себе команду спеціалістів-однодумців, проявляли постійну турботу про своїх трудівників, не дали господарству занепасти. Вони були далекоглядними керівниками і мислили й господарювали по-новому. У них Микола Іванович навчився витривалості, завжди і в усьому покладатися на власні сили й сьогодні робить так, як йому підказує інтуїція. А вона йому підказує, що треба робити людям добро. Це знають його односельці, за що й цінують і шанують. А цінувати є за що, адже він – справжній захисник їхніх інтересів, борець за поліпшення важкого життя селянина. Він постійно хоче допомагати вирішувати ряд життєво важливих питань для життя сільської громади. І його думка завжди аргументована.
Чи потрібна району така децентралізація?
- Про необхідність децентралізації влади в Україні говорять уже давно, проте проблеми людини у конкретному селі, зокрема і в нашій, віддаленій від райцентру Борисівці, практично не вирішувалися і не вирішуються, - із сумом у серці говорить Микола Іванович.
- Переважна більшість територіальних громад через свою надмірну подрібненість та надзвичайно слабку фінансову базу виявилась неспроможною до виконання усіх повноважень місцевого самоврядування. Вважаю, що існуюча в Україні система місцевого самоврядування не відповідає потребам суспільства. Функціонування місцевого самоврядування не спрямоване на реалізацію його основного призначення – створення та підтримка сприятливого життєвого середовища, необхідного для всебічного розвитку людини, надання мешканцям територіальних громад якісних та доступних послуг на основі сталого розвитку дієздатної громади.
На децентралізацію пішов Нікопольський район. А чи зміниться, і основне – чи поліпшиться після цього життя селян? Чи потрібна району така децентралізація – покаже час.
Робитиме все, щоб село розвивалося
Борисівці, наприклад, незважаючи на те, що надворі XXI століття, так і залишаються відірваними від світу. У селі немає хороших доріг, сполучення із с. Енгельс і м.Марганець давно залишає бажати кращого. Люди й досі користуються привізною водою, не встановлено вежі для приймання сигналів стільникового зв’язку. Проблемним залишається й автобусне сполучення з навколишніми містами – Марганцем і Нікополем.
Незабаром жителі села обиратимуть нову владу. Та чи стане вона на захист їхніх інтересів, чи зможуть новоспечені депутати їх захистити чи залишатимуться «кишеньковими», як і нинішні? Більшість жителів Борисівки схильні до того, що Микола Римар – це та людина, яка здатна відстоювати їхні інтереси, тому віддадуть свої голоси за те, щоб цей чоловік став депутатом об’єднаної територіальної громади від Радикальної партії Олега Ляшка. Йому, як нікому, відомі всі їхні біди й проблеми, і він з честю виконуватиме свій депутатський обов’язок.
За словами ж самого Миколи Івановича, для всіх місцевих територіальних громад основним завдання на сьогоднішньому етапі державотворення є приведення власного законодавства про місцеве самоврядування у відповідність до європейських норм. Для цього треба забезпечити підвищення потенціалу місцевих органів влади і поліпшити якість надання людям соціальних послуг. Адже прик-ро, що сьогодні борисівці не мають змоги нормально лікуватися, бо в селі немає сімейного лікаря, а карета «швидкої допомоги» знаходиться в аварійному стані і на ній місцевий фельдшер не може виїжджати на виклики до хворого, не говорячи вже про те, щоб у разі необхідності транспортувати хворих до центральної районної лікарні. Тому й вимирає село, і залишилися у ньому практично тільки старі та немічні.
Сповнений сил служити громаді
Свою майбутню депутатську роботу Микола Римар вбачає у розвитку громади, розбудові її майбутнього. Треба вирішити перш за все багато питань в охороні здоров’я, освіті, культурі, сконцентрувати увагу й зусилля на інших нагальних потребах селян тощо.
За плечима в Миколи Івановича Римаря – цікаве й наповнене змістом життя. Недаремно в народі говорять: ”Мої роки – моє багатство”. Для нього завжди важливим було і залишається спілкування з людьми, що приносить задоволення й дарує радість, допомагає на довгі роки зберегти юнацький запал і завзятість.
Чесно прожиті роки не стали для нього тягарем. Він і зараз залишається енергійним, вольовим, цілеспрямованим. І хоч сивина вже посріблила волосся, очі, як і раніше, випромінюють доброту. І він ще сповнений сил і енергії, аби служити громаді, рідному селу, дбати про добробут односельців. Він ще багато чого встигне зробити для людей.
Майбутній депутат віддаватиме себе сповна громаді
І в цьому переконані земляки Миколи Івановича Римаря, оскільки він ніколи не зраджував і не зрадить принципам честі й людяності. Саме це дало йому можливість віднайти повагу в людей, бо прикипів він до них і серцем, і душею. Докладе багато зусиль, щоб люди їздили хорошими дорогами, а село цвіло й розвивалося, щоб у ньому залишалася й приживалася молодь. Люди вважають, що він буде достойно представляти у владі їхні інтереси, віддаватиме себе сповна громаді. Бо це вже стало життєвим кредо Миколи Івановича. Це людина – патріот села, в якому живе, і Нікопольщини в цілому. Він сподівається, що час мине, село оживе, народяться діти. Життя продовжуватиметься.
Можна з упевненістю сказати, що, будучи обраним депутатом об’єднаної нової громади, Микола Іванович робитиме усе можливе задля розквіту рідної Борисівки й поліпшення життя її жителів.
Олександр Палець
Джерело http://vizit.venal.com.ua
