Поставити заслін дитячій бездоглядності, злочинному впливу на дітей і підлітків та чому воно набрало гостроти — пояснювати непотрібно. Ситуація з «генералами кам'яних кар'єрів» шокує не тільки своєю масштабністю, але й низькою ефективністю заходів, що проводять уповноважені служби щодо боротьби з дитячою бездоглядністю.
Діти... В одному із своїх оповідань відомий російський письменник Максим Горький порівняв їх з квітами землі. Це дійсно так. Дуже часто ми милуємося тим, як граються посеред двору дітлахи, як вони сміються. Їх веселий гомін і настрій передається і нам, дорослим. В такі хвилини кожен згадує своє дитинство. Джек Лондон, наприклад, якось помітив, що ніякі принади не замінять йому тієї пачки льодяників, якої він не зміг скуштувати в дитинстві.
А про що будуть згадувати діти, так звані «генерали кам'яних кар'єрів», яких налічується нині в Україні понад 100 тисяч? Декілька десятків таких, мешкає і в нашому місті. Обділених батьківською турботою, неувагою з боку держави, вони вчиняють правопорушення та злочини. І проблема дитячої злочинності не спадає, а навпаки — загострюється, незважаючи на те, що питанням безпритульності підлітків займаються різні служби: служба у справах дітей Нікопольської міської ради, кримінальна міліція у справах дітей, центр соціальних служби для сім'ї та молоді та інші соціальні структури.
В чому ж тоді проблема? Вона проста. Уповноважених структур, покликаних працювати з «ризиковими» дітьми та підлітками, створено багато, але за конкретну долю цих дітей необхідно нести персональну відповідальність кожній посадовій особі.
Результати вивчення показали, що замість того, щоб на практиці виконувати затверджені Президентом України закони та Постанови Кабінету Міністрів України, які вимагають створення належних умов для духовного та фізичного розвитку підлітків, деякі посадові особи працюють більше не з дітьми, а з паперами. Результат такої діяльності, слабкої профілактичної робота з дітьми - є жебрацтво, бродяжництво, злочинність серед дітей.
Причин зростання злочинності серед дітей багато, але не останнє місце серед них займає недостатня робота з профілактики правопорушень. Пояснюється це неналежним виконанням вимог чинного законодавства виконавчими органами влади, освіти, охорони здоров'я. Нерідко влада недооцінює роль служби у справах дітей, результат діяльності якої можна буде побачити через роки (тому, що процес виховання довготривалий).
Окрім соціальних та економічних труднощів, майже ліквідована робота і підліткових клубів. Кращі приміщення роздані під квартири, викуплені різними товариствами і фірмами, а куди ж діватися підліткам, де їм проводити вільний час?
Надаючи особливого значення роботі з попередження підліткової злочинності, захисту прав дітей, за ініціативи служби у справах дітей у місті систематично, щомісяця проводяться засідання комісії з питань захисту прав дітей, координаційні ради, на яких розроблено низку заходів щодо активізації профілактики правопорушень серед дітей.
Проте одних зусиль правоохоронців та посадових осіб міста у боротьбі з дитячою злочинністю замало. У вирішенні цього питання не повинна стояти осторонь і громадськість. Про всі випадки неблагополуччя у сім'ях з дітьми необхідно оперативно інформувати як органи влади, освіти, міліції, так і прокуратури. Своєчасність реагування — крок до запобігання підліткової злочинності.
Олег ДЕНИСОВ,
начальник служби у справах дітей
Нікопольської міськради
