Стаття написана одним із учасників розгону Майдану в ніч на 30-те листопада 2013 року.
21-го листопада Кияни зібралися на Майдані через зрив обіцяної Євроінтеграції. Я бачив весь розвиток подій. Все почалось з повідомлення Мустафи Наєма, який як і я, і мільйони українців, написали злісні повідомлення у соціальних мережах, бо усім нам плюнули у обличчя, хоча декілька років стелили ковдрочку під ніжки і вішали лапшу на вуха... Потім, мною була прочитана новина про збив європейського напрямку у ТСН, яка почала поширюватися із швідкістю геометричної прогресії... Вже зранку, я чітко відчував, що в Україні почалася Революція.
У суботу 24-го, я запалив сьогодні свічку скорботи... Голодомор - не повторись! Наступного дня я пішов на Євромайдан у Нікополі. Малював цілю ніч плакати, бо мені не байдуже майбутнє країни. Ми подамо приклад світові, який до речі нас підтримав! Стало відомо, - у столиці США - Вашингтоні люди почали виходити на захист Українського європейського вибору. Також, відбулися мітинги у: Лондоні, Парижі, Варшаві, Стокгольмі, Осло, Кракові, Нью-Йорку, Сеулі, Калькутті, Будапешті, Берліні, Індії, Італії, Чехії, Данії, завтра буде у Вільнюсі, у Торонто!.. У Львові зібралося 10 тисяч небайдужих людей. Нас підтримав світ!
24 листопада був просто неймовірний день. Ми зібрали купу підписів! Увечері я нарахував приблизно 191 підпис! Завтра ми продовжили акцію, збирали підписи і відстоюєвали своє право вибора! Нікопольці повірили в нас! Назбирали більше двохсот підписів! Але півтора мільйони підписів зі всієї України влада не прийняла. На мою думку, це не демократична влада, а авторитарна, тому що вона не рахується з нами. Нас вважають своїми рабами! Що робити? Далі ще цікавіше, бо ми не мали наміру здаватися!
Я вважаю, що Влада програє, оскільки вона не розуміє, що є нові технології, такі як Інтернет. Так, ми використали російський ВКонтакті та американський Фейсбук, - влада занадто дурна. Я не хочу бачити перед собою владу, яка значно старша за мене. Керувати країною повинна сучасна молодь, яка живе у "сучасному" світі, а не минулими «паняттями», які вже давно заржавіли. Світ рухається вперед. Євромайдан - українська революція довела це через Інтернет.
За 5 днів до початку грудня я написав: "Усе!!! Ми перемогли на 50%!!! Пан Сікорський від Євросоюзу повідомив, що вони підпишуть Асоціацію з Україною! З кожним Українцем!!! Ми перемогли!!! євромайдан переміг!!! Світ визнав наш вибір, від Сіднея до Нью-Йорку! Євромайдан - молодці!!! І всі, хто виходив на майдан - герої!!! Тепер Янукович не відкрутиться! Як не підпише - народ знищить його!!! Європейці - ми - перемогли!" Та перемога ще далеко... Того ж дня, гугл розмістив у себе на головній сторінці – українську картинку, до роковин Михайла Грушевського. Але я бачу тут більше... Дерево з грушами за парканом. Для мене воно означає, той паркан має бути знесений євромайданівцями, за для об'єднання з Європою. Але - Ми Українці, а не хохли!
Весь час,я дивився онлайн трансляцію. Люди окупували Верховну Раду; урядовці тікають через чорний вхід; міліціянти стоять за руки у Маріїнському парку, певно фонтанчиком любуються? Весь час, журналісти знімають прихованою камерою під зонтом, так як беркут вже не раз ламав їх апаратуру... Соромно, коли молодь сидить у інтернеті, а на боротьбу виходять інші - супербабусі та дідусі.
Особливо мені сподобався виступ Ірена Карпи, після якого я вирішив поїхати до Києва. Під час слідкування за подіями в столиці, я в у своїх сторінкахписав: "Євромайдан - що зараз відбувається?Чи обявлено офіційно Революцію, та боротьба з Бандитською владою по усій Україні? Чому? На майдані побачили підозрілу автівку, до неї тягнувся беркут. Почалася бійка. Люди боронили машину. Лідери опозиції витягнули людей з авто і побачили купу апаратів для прослуховування: блокноти, схеми, викрадені паспорти людей, та список учасників акції. Влада нахабно слідкує за українцями. Ми живемо у поліцейський державі. Після цього, Майдан виголосив прохання до всього Світу, щоб рахунки влади заморозили у всій країні, для українців. Янукович вважає нас бидлом. Та, 29 числа на майдан приїде уся країна, бо час повалити злочинний режим - настав. майдан - люди! Виходьте на площі своїх міст, а хто може - їдьте у Київ, бо у Києві беркут б'є студентів, та викрадає їх у ночі, везе до СІЗО. Це перші політв'язнів цієї акції. Зараз молодих людей допитують, а як допитують в Україні? Звісно - вони зараз знущаються над ними як хочуть! Я вірю, що ви, як і я не потерпите плюндрування Свободи, права та демократії, яка зникне з цієї країни, якщо ми програємо. Це наш останній шанс звільнити нашу країну від паразитів"
А також: "Україна - вже у підручниках історії! Ми на усіх шпальтах газет, на всіх світових радіо і телебачення! Європейці приєдналися до нашого євромайдану, весь світз нами! Ми увійдемо у історію тим, що скинули злочинну владу, абсолютно не застосовуючи сили, зброї і брехні... Ми - Революціонери 21-го сторіччя. Ми виходимо на вулиці, співаємо, обiймаємось та об'єднуємось у єдиних демократичних прагненнях, для рівності і прав для усіх!
Слід зауважити, що 26. 11.13р.була створена Петиція проти Віктора Януковича, його сім'ї, з замороженням рахунків та заборона в'їзду до США і ЄС...
Мандрівка до столиці
Вночі - потяг, а завтра -Київ. До речі, на вокзалi залишились квитки, хоча Нікополь їх швидко розкуповує. Кожен другий, сьогодні їде у Київ на Майдан.
Вранці, 27-го числа, я був серед толпи народу у Києві! Почали страйкувати численні групи студентів. У небі літали гвинтокрили, які знімали сюжети для світових ЗМІ. Щоб не змерзнути нам доводилося танцювати, стибати і співати разои з відомими артистами нашої країни...
Як я вижив після кривавої Суботи...Наступного дня, я почав малювати плакат від людей нікопольців. Маленькі львів'яни допомогли менша його намалювати Також, вони запрошували нас до міста Львов! Дякую їм, але Беркут все зідрали і спалили!!!
Власними силами налагоджували побут, дівчата-волонтери цілий день стояли годуючи людей у палатці.. Дівчата родом зі: Львову, Тернополя, Франківську і Києва. Один чоловік - ветеран ОУН, показав мені книжку, видану у Німеччині, там написана вся правда про УПА, а не тоталітарна радянська брехня. Сам ветеран наполовину німець і на половину поляк, але вважає себе справжнім українцем. Людина-воїн, навіть у такі роки прибув до Києва. Він розповів, що у його Чернівцях міліція перекрила міст-переправу і люди пішли пішки... Я пишаюся своїми співгромадянами-героями. У ці дні, і старі, і малі вимагають одного: Свободи для всіх, прав і Незалежності, яку в нас зараз хочуть забрати російські спецслужби... Янукович продав країну і нас разом, як рабів системи. Але ми - не раби.
До речі, доволі гарно вигадав євромайдан - ставити на високі щаблі людей, які з української діаспори і взагалі заохочувати українців повернутися додому... Гадаю, що вже зараз багато із них повернулися... Вночі ще більше холоднішає! Тому, там гріються як можуть: п'ють чай, пледами-ковдрами, вогнем...Гріючись, біля бочок, я познайомився із багатьма підлітками з усієї України. Я пишаюся нами усіма, що ми один за одного.
Але, я приїхав з Києву! У суботу, як стало усім відомо, студенти і діти стояли за руки, до останнього. Я був серед тих ста підлітків, які трималися під натиском Беркуту. Ми встали на сходинах, дівчат закликали сховатися за нашими спинами під дахом стели, але багато дівчат було і серед нас, вони плакали в благали не бити нас! Беркути, а точніше, спецназ Росії, крикнули у мегафон про постанову суду, і почали бити нас кийками по головам, щоб наші руки розціпилися. Вони удавили нас у стіни, я впав, коли вже встав, то молодики прорвалися і почали гамселети дівчат, які сховалися за нашими спинами. Почали взривати шашки! Почалася паніка... Били всіх, навіть тих хто тікав! Міліція стояла і дивилася! А "міліція" не знає української, коли до них звертаєшся! Вони з Росії, це російський спецназ в українській формі. Люди побігли далі, дівчата зупинялися перед міліцією, яка стояла за парканом і дивилася, зі сльозами на очах, говорили: чому ви нас не захистили? Потім дали команду ловити всіх, хто з українськими символами, і тут почалося: по Хрещатику бігли сотні дітей, яким підбивали ноги, забивати і тягли до автобусів...
Ми побігли у провулки. Буквально по п'ятах за нами також, бігли. Нам вдалося втекти, але не тут то було! Почали їздити патрулі. Ми з хлопцями сховалися у підвалі Декілька людей, що не встигли втекти... На них напади і пов'язали. Коли патруль поїхав ми знову побігли, потім сховалися у провулку і сиділи там до світанку, знявши і сховавши символіку.
Через декілька годин ми вийшли. Хлопці пішли до інших виживших у парк, а я пішов шукати таксі, щоб доїхати до посольства Німеччини або Польщі, щоб просити про політичний притулок. Бо те, що сталося, найстрашніше у моєму житті... Я ходив дві години по вулицях, всюди міліція і беркут, багато вулиць перекрито. Я підійшов до Беркуту і звернувся до них: - Що сталося? Вони відповіли: - Ми тєбя нє панімаєм", щоб я йшов звідси... Але я знайшов таксі, і доїхав до посольства Германії, та солдат, котрий там стояв, сказав що нікого немає...
Тоді, я вирішив їхати додому. Пішов питати людей, я потрапити на вокзал і дійшов до нього.На вокзалі було багато військових, та мені довелось трохи змінити вигляд, щоб мене не могли впізнати. Сидів у залі очікування і чекав. Подзвонив другу поляку, що приїхав на майдан, та мені відповіла зовсім інша людина, яка сказала: я нічєго не знаю, нє звоніте сюда... Тут мені подзвонила знайома журналістка, і сказала що буде через 40 хвилин на вокзалі і деяких інших людей щоб ми розсказала що сталося. Знайомі перелякалися, і сказали що не поїдуть... І тут у зал очікування прийшли солдати. А у вокзалі, то і діло горланила об'ява: рада прийняла то закон що забороняє те і то... Що відбувається?!?! Потім прийшла журналістка, я поїхав з нею. Усі міліціянти у метро доповідали коли бачили мене. Журналістка це також помітила. Дісталися до Софійської Площі, де авто захищали нас від тисяч тітушок, у спортивних костюмах... Я зустрівся з Русланою і розповів все, що відбулось, дав інтерв'ю каналу «1+1» Виявилось, що біля 200 розказали про побиття. Я лише підтвердив те, що ми дійсно нічого не робили і Беркут сам бив нас як. Прийшли адвокати і запропонували свою допомогу.
Я на вокзал. Мене проводили. Сів на потяг... І добре, хоча не міг звикнути очі,.. Я очікував що мене заберуть, так як висвітити дані перевезень дуже легко. Та пощастило, я вдома і розкажу правду усім. Беркутівці - це російський спецназ, перевдягнутий у форму України. Президент продав Україну Путіну і усе тепер керується ним... З Києву вивозять на авто гроші, президент вже тікає з України. Ми - сила, яка переможе!!!
P.S. Вірно я зробив, що не взяв жодного плакату - все потім обідрали Беркут, як і гранати, шкіру мирних хлопців і дівчат... Тепер я не знаю, що з моїми новими друзями, на колінах яких я спав... Зозираючи вранці в автобуси беркутівців я бачив закривавлених людей, що не рухалися… Я не пробачу "владі" і "правоохоронцям" це. Хоча, то були російські "правоохоронці".
02.12.13
Іватович Костянтин
Источник: Никополь-ART
