Зараз весь нікопольський фейсбук перенасичений закликами голосувати за той чи інший проект бюджету участі. Авжеж, адже до фінішу голосування залишилися лічені часи.
Багато цікавих пропозицій висунули на конкурс нікопольці. Я трохи вагалася, яку ж обрати. Але дивлячись на те, що відбулося зі мною восени 2016-го за краєзнавчим музеєм, я просто не могла пройти повз проекту громадського туалету у центрі міста.
Справа була така. Кінець жовтня. Вихідні. Я мандрувала на Першотравневий ринок. А у цей час у Нікополі саме планово відключили воду на пару днів. Мені дуже кортіло в туалет, та я не була певна, чи працює він на ринку без води. Отож, вирішила по-народному сходити до вітру у замузейні нетрі, що саме трапилися мені на шляху.
Вибачайте за такі подробиці, але з пісні слів не викинеш.
Отож, тільки-но я знайшла містечко позатишніше, аж тут почула гавкіт. Спочатку на мене з-за кущів вийшла одна собака, потім друга, за нею – третя, четверта... Я ледь встигла натягнути на себе штани, коли вони обступили мене з усіх боків і без перестанку гавкали. Все ближче та ближче. Овва, я потрапила у справжнє собаче лігво.
Жах, розпач вирвалися у мій шалений крик. Я намагалася відступити, та гострі зуби захисників своєї території вже рвали на мені одіж та впивалися у тіло. Не знаю, щоби було далі, аби повз не йшов мужчина, який почув поклик про допомогу та своїм грізним криком нагнав зграю собак. Я відбулася переляком, подряпинами та рваною раною на нозі. А ще я потім протягом місяця за вказівкою лікаря-травматолага відстежувала, як він висловився, «мою» собачу зграю. Аби всі песики, що мене покусали, були живі та здорові, і мені не довелося робити укол від сказу. До речі, ходила до лігва я не самотужки, а із ще одним «щасливчиком», якому теж довелося відчути на собі ікла місцевих мешканців. Ото ми веселилися, видивляючись «наших» псів і бажаючи їм міцного здоров’я.
Сьогодні, коли є перспектива побудови на знаковому для мене місці нормального теплого громадського туалету (до того ж, безкоштовного, як обіцяє автор проекту), звичайно, я проголосувала за цю пропозицію. До речі, зробити в інтернеті це було зовсім не складно. Я справиилася буквально за дві хвилини.
Алёна Зинченко
Джерело http://nikopolnews.net
