Не завдяки, а наперекір. Так би можна було охрестити цю виставку. Наперекір холоду, обставинам, життєвим перепонам. В ім’я любові, надії та віри у краще майбутнє. 25 листопада у Нікопольському краєзнавчому музеї, як зазначив директор закладу Олександр Кушнірук, вперше за всю його історію виставку власних робіт організувала сімейна пара. Першопроходцями стали Андрій та Світлана Янчишини.
Відкриття сімейної експозиції стало теплим святом для всіх присутніх гостей – учнів 42-го професійного ліцею, поціновувачів творчості художників, просто зацікавлених містян.
Роботи Янчишиних випромінюють дивне світло. Палітра фарб дуже приємна для ока.
Як зізналася одна з глядачок, Наталя Іванівна:
- Сюжети абстрактні, розмиті, у мене вони асоціюються з сьогоденною ситуацією у нашій країні, непевною та незрозумілою. Але соковиті, яскраві тони цих робіт дають надію, що все у нас із вами буде добре.
Не менш цікавою, ніж творчий доробок, є і сама доля художників.
Світлана отримала професійну освіту у Дніпрі. Наразі викладає в одній із дніпровських художніх шкіл. А ось Андрій у своєму житті ким тільки не був, тільки не художником – інженером на «Укртелекомі», військовим у нашій військовій частині. Але плекане з дитинства бажання малювати все ж перемогло, хоч на це знадобилося дуже багато часу. І ось уже приблизно три роки Янчишин займається улюбленою справою. Зізнається, що його роботи купляють, отож, цінують.
Вітаючи художників з відкриттям виставки, начальник відділу з питань культури та туризму Лариса Білоцерковська зазначила, що місто чекає на творчість наших художників, яку у малих формах можна було би розповсюджувати серед юного покоління.
Відкриття сімейної експозиції стало теплим святом для всіх присутніх гостей – учнів 42-го професійного ліцею, поціновувачів творчості художників, просто зацікавлених містян.
Роботи Янчишиних випромінюють дивне світло. Палітра фарб дуже приємна для ока.
Як зізналася одна з глядачок, Наталя Іванівна:
- Сюжети абстрактні, розмиті, у мене вони асоціюються з сьогоденною ситуацією у нашій країні, непевною та незрозумілою. Але соковиті, яскраві тони цих робіт дають надію, що все у нас із вами буде добре.
Не менш цікавою, ніж творчий доробок, є і сама доля художників.
Світлана отримала професійну освіту у Дніпрі. Наразі викладає в одній із дніпровських художніх шкіл. А ось Андрій у своєму житті ким тільки не був, тільки не художником – інженером на «Укртелекомі», військовим у нашій військовій частині. Але плекане з дитинства бажання малювати все ж перемогло, хоч на це знадобилося дуже багато часу. І ось уже приблизно три роки Янчишин займається улюбленою справою. Зізнається, що його роботи купляють, отож, цінують.
Вітаючи художників з відкриттям виставки, начальник відділу з питань культури та туризму Лариса Білоцерковська зазначила, що місто чекає на творчість наших художників, яку у малих формах можна було би розповсюджувати серед юного покоління.
У якості призів на різні свята ми часто купляємо подаруночки, сувеніри, але всі вони китайські. Хочеться ж, аби у нового покоління залишалося щось на згадку саме про рідне місто, про наш творчий доробок. Отож, прошу вас, майстри, митці, приєднуйтесь. Творіть для наших дітей. І дякую вам за те, що у сьогднішній нелегкий час ви з нами, і ведете нас світлом своєї душі, втіленої у ваших художніх роботах.
Виставка родини Янчишиних у Нікопольському краєзнавчому музеї відкрита для всіх бажаючих.
