7 травня в прес-центрі газети «Проспект Трубників» відбулася прес-конференція, на якій було підбито підсумки роботи над проектом «Нікопольський меморіал воїнам-трубникам». Фінансову та організаційну підтримку проекту здійснював депутат Дніпропетровської обласної ради, генеральний директор ТОВ «ВНЦ «Трубосталь» Олександр Фельдман. Основну роботу щодо виявлення героїв-трубників проводив заступник директора по науковій частині Нікопольського краєзнавчого музею Мирослав Жуковський. Систематизацію документів, їх доповненням та оформленням займались помічник депутата облради Олег Мільченко та юрист ТОВ «Трубосталь» Роман Мільченко.
На початку прес-конференції Мирослав Жуковський повідомив, що у червні 2010 року наукова частина Нікопольського краєзнавчого музею започаткувала проект «Нікопольський регіональний об’єднаний банк даних «Меморіал». Метою проекта є узагальнення документальних матеріалів про нікопольців-учасників бойових дій у ХХ столітті. Така робота була проведена вперше в Україні.
- Одним з напрямків цієї роботи стало виявлення робітників Південнотрубного заводу, що загинули на фронтах Великої Вітчизняної війни. Науково-пошукова група до якої, окрім мене, ввійшов юрист «Трубосталі» Роман Мільченко опрацювали анкети загиблих воїнів- трубників, які зберігаються у народному музеї бойової і трудової слави ВАТ «НПТЗ», наданих завідуючою музею Тетяною Зеленяк, фондові матеріали Нікопольського краєзнавчого музею, документи Об’єднаного Банку даних «Меморіал» та «Подвиг» Російської Федерації, які були розсекречені за наказом Президента Росії. Протягом пошукової роботи було встановлено імена ще трьох загиблих воїнів-трубників. За поданням депутата Дніпропетровської обласної ради Олександра Фельдмана та відповідним рішенням виконавчого комітету Нікопольської міської ради прізвища Д. Охромія, І. Терещенка та І. Довгановського були викарбувані на плитах пам’ятника загиблим воїнам-трубникам, який сьогодні знаходиться на балансі ТОВ «ВНЦ «Трубосталь». Тому я хочу вручити примірник пошукових матеріалів на паперових та електронних носіях та висловити слова вдячності Олександру Ісааковичу Фельдману за підтримку і допомогу при проведенні цієї роботи.
Депутат обласної ради, генеральний директор «ВНЦ «Трубосталь» на початку свого виступу висловив слова поваги до ветеранів Великої Вітчизняної війни, які ціною свого життя захищали нас від німецько-фашистських загарбників.
- Ця прес-конференція проходить на передодні самого героїчного свята – Дня Перемоги. 9 травня 1945 року завершилась найжорстокіша війна, яка забрала мільйони людських життів, а ті, хто пройшов через це пекло і залишився живими, назавжди закарбували в своїй пам’яті запеклі бої, спалені міста та села, сльози та кров людей. І незважаючи на те, що роки віддаляють нас від травня 1945 року, ми не повинні забувати героїзм наших дідів та батьків. Пройшло вже 69 років від Дня Перемоги, а ми до цих пір не знаємо всі імена загиблих та зниклих без вісті в ті суворі часи. Тому я долучився до проекту Мирослава Жуковського «Нікопольський Меморіал».
Все моє життя тісно пов’язане з Нікопольським Південнотрубним заводом, і для мене важливо, щоб невідомі імена воїнів-трубників були встановлені, а пам’ять про них увічнена на меморіалі. Як сказав Мирослав Жуковський, на сьогодні це три прізвища, але наразі знайдено ще одне прізвище – Микола Кравченко. Незабаром його ім’я буде занесено на стелу пам’яті. Я думаю, що це не кінець роботи над проектом, її необхідно продовжувати на рівні області, а то й всієї України, - підкреслив Олександр Ісаакович.
Після промови Олександр Фельдман вручив в. о. міського голови Михайлу Метеру матеріали роботи пошуковців на електронних носіях. В свою чергу Михайло Метер подякував депутату обласної ради Олександру Фельдману за важливу роботу щодо увічнення пам’яті загиблих воїнів-нікопольчан. Він також пообіцяв, що на засіданні виконкому буде прийнята постанова про передачу в архів міста електронних носіїв, на яких зосереджена ця інформація, для безстрокового зберігання.
Олександр Кушнірук, директор Нікопольського краєзнавчого музею акцентував увагу на тому, що Мирослав Петрович Жуковський перший помітив ряд недоліків при занесенні прізвищ героїв на міську стелу пам’яті, тому і взявся дослідити та уточнити дані про загиблих нікопольчан в часи Великої Вітчизняної війни. Він відзначив, що в процесі роботи Мирослав Жуковський встановив навіть прізвище нікопольчанина, який загинув на території Угорщини у 1956 році. Олександр Кушнірук передав матеріали пошуку також директору музею Південнотрубного заводу бойової та трудової слави Тетяні Зеленяк.
Тетяна Зеленяк повідомила про 45-річницю створення музею, яка буде відзначатись в кінці липня цього року. Після цих слів депутат обласної ради Олександр Фельдман ініціював включення музею Південнотрубного заводу до складу міського музею, як філіалу. Мирослав Жуковський пояснив, що це довготривалий процес, бо спочатку необхідно прийняти таке рішення на рівні міста, потім області, а далі справа за Міністерством культури України. Михайло Метер пообіцяв долучитися до цієї справи, щоб своє 50-річчя музей НПТЗ зустрічав у новому складі.
Одним із зворушливих моментів на прес-конференції стало вручення особистої справи загиблого воїна-трубника Миколи Петровича Кравченко його дочці - Антоніні Миколаївні Ганевич. Прізвище Миколи Кравченка було виявлено випадково. Мирослав Жуковський помітив розбіжності у документах: документи на загиблого героя в архіві були, але на стелі пам’яті його прізвище наразі виявилось відсутнє. Робоча група підготувала подання до Нікопольської міської ради, і в короткий термін прізвище Миколи Кравченко з’явиться на монументі загиблим воїнам-трубникам.
Антоніна Ганевич промовила слова вдячності та згадала, що батька вона пам’ятає тільки по розповідям матері, бо їй було всього 3 роки, коли батько йшов на фронт. А 26 січня 1943 року він загинув на підступах до Ленінграду. Заключне слово взяв Микола Вєдєрніков, голова міської ради ветеранів. Він зазначив: « Південнотрубний завод створив наше місто, і тому дуже добре, що про трубників-фронтовиків не забувають і зараз». А також поділився своєю думкою про необхідність прийняти закон на рівні держави, в якому б урівняли і учасників бойових дій, і всіх інших людей, які вклали свої сили в перемогу над фашистськими загарбниками. Учасників бойових дій майже вже не зосталось в живих, але залишились ті люди, які 13-14-літніми підлітками працювали заради перемоги над ворогом. Микола Вєдєрніков вважає, що вони також заслужили статус учасників Великої Вітчизняної війни.
Крім того, встановлені інші дані про загиблих воїнів-трубників. З числа загиблих трубників до командного складу Червоної Армії належали 36 чоловік. Нагороджені орденами і медалями Союзу РСР за успішну працю в мирний час та мужність і героїзм на фронті, зразкове виконання бойових завдань командування Червоної Армії 28 воїнів. Весною та влітку 1941 року до складу частин 206-ї стрілецької дивізії, яка формувалась у місті Нікополі на «Великі навчальні збори» було мобілізовано 20 трубників. А у липні та серпні 1941 року до лав 253-ї стрілецької дивізії - 10 чоловіків.
На прес-конференцію також були запрошені та можуть надати додаткову інформацію: Михайло Метер - в. о. міського голови, Леонід Ксаверчук – генеральний директор об’єднання «Укртрубопром», Олександр Кушнірук - директор Нікопольського краєзнавчого музею, Олег Мільченко - помічник депутата облради, Микола Вєдєрніков - голова міської організації ветеранів, Володомир Янченко – голова ветеранської організації трубників, Тетяна Зеленяк – директор музею бойової та трудової слави «НПТЗ», Роман Мільченко – юрист «ВНЦ «Трубосталь», рідні загиблого воїна-трубника Миколи Кравченка – дочка Антоніна Ганевич.
Наша справка:
Науково-пошукова група у складі заступника директора НКМ з наукової роботи Мирослава Жуковського та юриста ТОВ «ВНЦ «Трубосталь» Романа Мільченко опрацювала матеріали та склала 271 інформаційну довідку. Роман Мільченко відсканував відповідні документи, що були в наявності у фондах музеїв м. Нікополя, та принесені родичами загиблих воїнів-трубників у кількості 533 документа (746 аркушів). Також ним були отримані документальні матеріали із ОБД «Меморіал» та ОБД «Подвиг народа» ЦАМО РФ в кількості 368 одиниць (1123 арк.) про загибель на фронті в бою, смерті від поранень, отриманих в бою, зникнення без вісті за повідомленнями з військових частин РСЧА під час бойових дій на 152 особи та таємних рішень Нікопольського ОМВК у повоєнний час про визнання військовослужбовців РСЧА зниклими без вісті на фронті за уточненими даними на 119 осіб.
У 1941 році Нікопольський Південнотрубний завод був найбільшим підприємством у м. Нікополі, де працювало до 7-8 тисяч осіб, у т.ч. за даними Нікопольського ОМВК тільки робітників було 4411 осіб (з них 3337 чоловіків та 1074 жінки). На превеликий жаль в архіві відділу кадрів ВАТ «НПТЗ» на сьогодні не збереглися документи про прийом і звільнення з роботи на Південнотрубному заводі у 1938-1941 роках, хоча термін зберігання вищеназваних документів - 75 років - не пройшов. Це унеможливлює пошук працівників НПТЗ, які були мобілізовані до РСЧА у довоєнний та воєнний час (червень-серпень 1941 р.), оскільки у Нікопольському військкоматі відсутні облікові книги по призиву та мобілізації за 1938-1941 роки.
Як відомо, за рішенням партійних і профспілкових зборів Південнотрубного заводу та рішення виконкому Нікопольської міської ради депутатів трудящих №242 від 6 травня 1966 р. почалась робота з укладання пам’ятника працівникам «НПТЗ», які загинули на фронтах Великої Вітчизняної війни.
Відкриття пам’ятника відбулось 4 листопада 1967 року у сквері парка «Металург». На плитах пам’ятника спочатку було увічнено 161 прізвище. Протягом наступних 15 років, завдяки невтомної праці військового облікового столу, заводської ради ветеранів, народного музею бойової і трудової слави «НПТЗ», було виявлено і увічнено ще 102 прізвища, у т.ч. Героїв Радянського Союзу В. М. Усова, М. П. Чалого, І. О. Гончара. Тепер до них долучилось ще три прізвища воїнів-трубників: Д. І. Охромія, І. П. Терещенка, І. Д. Довгановського.
На сьогодні пам’ятник воїнам-трубникам знаходиться на балансі ТОВ «ВНЦ «Трубосталь».
