Все його життя, за винятком студентських років, було пов’язане з рідним містом. Тут він народився, зростав, навчався в середній школі № 13 й в студії відомого на той час місцевого художника-педагога Олександра Овчаренка, якого шанував до останнього подиху.
На ниві мистецтва випускник Одеського педагогічного інституту ім. Ушинського посіяв перші зернята у 1980 році, ставши керівником художньої студії «Палітра» Будинку дитячої творчості. І його старання не були даремними. Щороку вихованці талановитого наставника приймали активну участь в міських, республіканських і міжнародних виставках, неодноразово стаючи їх переможцями та призерами.
Але, перебування кожної людини на Землі має свій певний час. Вже понад рік, як Ігор Володимирович, лишивши на згадку малюнки вихованців, свої творчі роботи, Грамоти, Дипломи і Подяки, спурхнув білим птахом у вічність...
Щирі слова в пам’ять товариша злітали з вуст директора музею Олександра Кушнірука, директора Будинку дитячої та юнацької творчості Валентини Лендель, ініціатора виставки Вікторії Голуб, краєзнавця Сергія Торопа, художників Миколи Зикова та Олександра Павленка, отця Миколая, колишніх колег. В їхній уяві він назавжди лишився молодим, веселим, завзятим Ігорем, а для доньки Катерини, яка теж стала педагогом – життєрадісним, люблячим, добрим батьком.
Людмила Мищенко
Джерело http://nikopolnews.net
