Нещодавно цей грандіозний колектив відвідав Україну. Рок-хористи виступили в церкві, заспівавши там відомі світові хіти. А керувала дійством 30-річна українка, яка й очолює цей легендарний хор!
Христина Дмитрик переїхала зі сім’єю до Великобританії 17 років тому. Там закінчила школу, коледж та Королівську академію музики, отримала диплом бакалавра з естрадного співу. Спершу давала приватні уроки музики. А потім натрапила на оголошення, після якого її життя змінилось.
— У «Rock Choire» шукали керівника, який мав би високий рівень вокалу, а ще — вмів грати на фортепіано, — розповідає 30-річна Христина Дмитрик. — Я пішла на прослуховування. Треба було співати з аркуша паперу за нотами й додавати до мелодії гармонію. Пройшла — і мені довірили хор! У 2009 році в складі було 120 людей, а зараз їх майже 400.
— У чому особливість цього хору?
— «Rock Choire» створила англійка Керолін Редман 13 років тому. На першу репетицію вона очікувала 20 людей, а прийшли 70! Відтоді хор постійно збільшується. Я була у вісімці перших керівників. Зараз їх уже 75! І загалом у різних містах Англії ми маємо 26 тисяч учасників. Я працюю з хором у центрі Лондона.
— Що входить у ваші обов’язки?
— Щотижня ми маємо репетиції по 1,5 години. Там ми вивчаємо пісні, повторюємо старий матеріал. Наші репетиції розпочинаємо з фізичної та вокальної розминки. Моя робота як керівника полягає у тому, щоб люди відчували себе комфортно і не боялися себе проявити. Дуже часто люди соромляться співати, а потім залишаються у нас на багато років.
— А хто обирає репертуар?
— Засновниця хору Керолайн. Побутує думка, що рок-хор виконує лише рок-музику. Але це не так! З англійської «to rock» означає «гарно провести час». Ми також співаємо всесвітньо відомі хіти. Інколи ми виконуємо їх навіть у п’ять голосів.
— Скільки років хористам?
— У моєму складі учасники, яким від 25 до 40 років. Але в загальному найбільше жінок пенсійного віку. Дуже часто в нас співають серйозні бізнесмени, які відпочивають від турбот, вчителі, лікарі… До слова, 95% хористів — жінки.
— Чи є серед них українці?
— Поки що немає. Проте є люди українського походження. Нещодавно ми були з виступами в Україні, й у складі хору була жінка, у якої тато родом із Івано-Франківщини. Проте у період Другої світової війни він був змушений втікати до Англії. В іншої хористки — мати з Одеси.
— То це вони захотіли поїхати до України?
— Ми збирались їхати в Діснейленд. Проте одна англійка раптом запитала, чи можемо ми поїхати до України. Я була приємно здивована й зробила опитування серед 300 хористів. 50 із них підтримали ідею і ми почали збиратись.
Відтак, ми виступили у Львові, Тернополі та Козовій. Наші виступи завжди безплатні. Проте ми робимо їх благодійними. В Україні збирали кошти на дітей сиріт. Нам вдалось зібрати приблизно 60 тисяч гривень. Та коли один із ангійців дізнався про зібрану суму, то запропонував додати таку ж. Тому загалом ми зібрали 120 тисяч гривень. Хористи вражені українською публікою і мріють приїхати сюди ще раз наступного року.
Христина Біляковська
Джерело http://expres.ua
