Нещодавно у Нікополі за фінансової підтримки небайдужих мешканців було реалізовано дуже гарний проект – видано перший підручник з історії міста авторства історика Богдана Стратейчука. Книжки передали до всіх бібліотек міста. Дякуємо всім, хто долучився!
Наразі є ще один проект, який потребує нашої підтримки. В планах – видання книги «Симфонія золотої пекторалі» львівського автора, члена спілки письменників України, Сергія Кустова, який зацікавився історією Нікополя, зокрема темою скіфів. Твір присвячено Борису Мозолевському, 50-річччю золотої пекторалі. В ньому автор розкриває ідею ролі золотої пекторалі як символу вічного миру, до читача доноситься дух, атмосфера скіфської доби, розповідається про культуру, побут, традиції, мораль, міжособистісні стосунки скіфів.
Допомагає Сергію Кустову в реалізації проекту Антоніна Косих – громадський діяч Нікополя, кандидат філософських наук, доцент. Вона звертається до нікопольців з проханням підтримати фінансово видання книжки, яку надрукують у Львові і потім передадуть до бібліотек, шкіл та музеїв Нікополя.
Давайте зробимо це ще раз? Подаруємо дітям і онукам можливість більше дізнатися про історію рідного краю.
Кошти можна перераховувати на карту ПриватБанку:
4149499133795151 (Отримувач Антоніна Іванівна Косих).
Заздалегідь дякуємо!
Засіваємо разом добре і вічне…
Славне минуле Нікопольського краю наповнене заслуженими перемогами за правду і справедливість, доказує, що кращою зброєю у боротьбі було, є і буде - СЛОВО!
Творча співдружність двох непересічних особистостей – Антоніни Косих, кандидата філософських наук, доцента, громадського діяча з м. Нікополя та Сергія Кустова, родом з м. Гадяч Полтавської області, народного артиста України, який із 1968 року працює актором Першого академічного театру для дітей та юнацтва у м. Львові, члена спілки письменників України зародилася в лютому 2014 року.
Знайомство відбулося на творчій ниві – Сергій Павлович подарував автобіографічну книгу «Скомароший зорепад» та збірку новел «Осяйні». А ще розповів про історичне минуле гадяцького краю і познайомив із рукописами – оповідками для дітей про часи гетьманщини, адже Гадяч із 1653 по 1658 рр. був гетьманською столицею на чолі з І. Виговським. І ярмарки, такі знайомі нікопольцям, яких і в Гадячі на рік проводилося аж п’ять. А ще, за переказами, додому з Січі поверталися козаки, а на чоботях назбирували стільки артефактів, що можна було живу історію писати. І писали, і переказували різні історії – кумедні, веселі, мудрі…
Сергій Павлович назбирав їх, так і з’явилися на світ «Оповідки про козака Тривуса». На прикладі звичайної української родини знайомимося з безцінними взаємостосунками між її членами – дядьком-козаком, племінником і племінницею. Приклад поведінки дорослих і щирі почуття дітей захоплюють читача з перших сторінок.
Але такі цікаві оповідки не були ще надруковані. Не надрукованими залишалися і легенди для дітей про славних земляків автора – Лесі Українки «Ангел і Муза», її мами, Олени Пчілки – «Маленька бджілка», Михайла Драгоманова, брата Олени Пчілки – «Я – Українець».
Антоніна Іванівна запропонувала автору надрукувати книжечки. Але перед цим домовилася з педагогами Нікопольської школи мистецтв, «Арт-студією», ізостудією «Палітра», гуртком «Дитячий вернісаж», студіями «Натюрель», «Артіль» про те, що учні стануть ілюстраторами оповідок. Домовилася із викладачами Полтавської дитячої художньої школи, чиї діти також проілюстрували видання. Так, у Нікополі об’єдналися творчі зусилля трьох областей, і діти отримали знання про історичну спадщину, про знаменитих на весь світ особистостей.
Презентація оповідок відбулася у залі Центральної міської бібліотеки. Присутні учасники, а це, насамперед, діти-ілюстратори та їхні вчителі, батьки, депутати, громадськість висловлювали задоволення і щиру подяку за такий рівень співпраці. Дружня розмова складалася так, що присутні нікопольці привернули увагу письменника-гостя до історичного минулого Нікопольщини.
І перша книжечка не забарилася. Сергій Павлович, перебуваючи з Антоніною Іванівною в центральній бібліотеці, перечитував історичні нариси відомого Нікопольського історика-краєзнавця Павла Богуша. Його зацікавила історія про те, чому в Нікополі такі вродливі жінки. А пояснення Павла Богуша підтвердила Антоніна Іванівна на прикладі родини своєї бабусі – Клавдії Іванівни, красивої та статної, яка стала невісткою у заможній родині, в якій було четверо хлопців та десятеро дівчат! Підтверджуючи факт фотографіями багатодітної сім’ї, працьовитої, дружньої, талановитої, вродливої.
Наближалася Русалчина неділя, а для Нікопольщини – це особливе свято, пов’язане з багатьма легендами і переказами. Легенди декілька віків тривожать тих, що тут живуть, будять їхню фантазію, а картина невідомого Червоногригорівського сільського художника, яка знайшлася в колекції Антоніни Іванівни, що десь на початку минулого століття була написана ним, була варта того, щоб автори проекту пильно вдивилися та оживили її. Ось, у правому куточку картини – Любава, напівлежачи щось вчаровує. Лукія, що йде у воду, шукаючи гребінь, який випав у неї з рук. Розчісує довге волосся Агрофена. Милується білою лілією Тамара. У глибокій задумі, приклавши долоні до обличчя, виспівує пісню Клавдія. А навкруги– дніпровські плавні. У місячному сяйві на узгір’ї мерехтить очеретяна хижа – пристановище русалок.
Ці, плавні, вірніше, все, що залишилися від Великого Лугу, бо і Томаківська, і Базавлуцька і десятки-сотні дніпровських плавень пішли на дно Каховського моря - німий докір тим, хто в минулому столітті знищив їх. Нам, сущим – пересторога і настанова: зберегти в своїй пам’яті трепетні старовинні легенди. Відбір історичних фактів надихнув на написання легенди «Русалки Великого Лугу». В оформленні книжечки взяли участь як юні художники-ілюстратори Нікопольської міської школи мистецтв №1 під керівництвом Катерини Яценко, так і з любов’ю виконали витинанки учні «Майстерні кольорових мрій» СЗШ №34 під керівництвом Ірини Токарської, м. Львів. Обкладинку книжечки, звичайно ж, проілюстровано картиною невідомого сільського художника. Автор вдячний науковим консультантам Людмилі Вариводі та Сергію Торопу за надані ними цікаві історичні факти, що лягли в основу художнього задуму.
А легенда починається так… «Ця легенда розпочиналася в місті Нікополь, в якому на той час проживало, в основному, чоловіче населення. Це були вільні матроси, запорожці та кріпосні селяни-втікачі. Ще коли Нікополь називався Микитиним Рогом, то він був батьком п’яти Січей: Томаківської, Базавлуцької, Микитинської, Чортомлицької і Нової, тобто Покровської. На Січ, як відомо, козаки жінок не допускали. Отож, на той час, у місті на кожних восьмеро чоловіків була лише одна жінка…». А дізнатися про захоплюючі події, шановний читачу, ви зможете прочитавши книжечку.
Є особливі місця в Україні, які освячені козацтвом. І серед них – місто Нікополь, що на Дніпропетровщині, який є колискою п’яти козацьких Січей і місто Гадяч, що на Полтавщині, яке в ХVІІ сторіччі було гетьманською столицею. Інтерес авторів проекту до історії козацтва Нікопольщини, єдиного міста України, яке веде свій початок від Запорозької Січі і є єдиним центром українського козацтва, дав плідні літературно-художні результати. Світ побачив видання книги «Козаки, сполом» у 2016 році. Історії, про які читач дізнається з цієї книги, про людей, які несуть у собі козацький дух, – вони святі. Автор має надію розбудити в душі кожного читача козацьку пам'ять, і вона через віки дійде до прийдешніх поколінь, бо вічна вона, як невмируще гасло «Козаки, сполом!», тобто – разом. У легендах так багато моментів, що об’єднують, гуртують молодь. Так, у першому розділі книги «Андрійко Скіф з Микитиного Перевозу» йдеться про те, як старий козак Кирило повчає – розповідає своєму онукові Андрійку різні бувальщини з козацького життя, про бойові походи, про братерство і про відвагу. І зростає той хлопчик відважним, кмітливим, і часто стає козакам в пригоді…
А друга частина книги «Макар Бамбула з Довгої гори» про хлопчика з Гадяча, який вирізнявся серед своїх однолітків не тільки великими карими очима, кучерявим чубом і постійною посмішкою на обличчі, але й був у них за отамана, мав справедливу вдачу і силу від природи незвичайну. Та ще й вихователями йому стають старий козак Охрім і дядько – козак Петро.
Видавництво книги підтримала і профінансувала міська влада, і як наслідок – бібліотеки міста, шкільні бібліотеки отримали достатню кількість примірників. А ілюстрували видання – наші добрі знайомі, талановиті нікопольські діти, отримавши в подарунок з автографом автора книжечки.
А ще книгу «Козаки, сполом!» презентували з великим успіхом у Львові на 12-й спеціалізованій виставці-ярмарку «Дитячий світ – 2016» у рамках проекту «Львів-Нікополь: творча співдружність», куди були запрошені учні, що ілюстрували видання. Учасники виставки-ярмарку достойно презентували Нікопольщину – «Край п’яти Січей», «Нікополь – серце Скіфії» та «Нікопольський пряник». Львів’яни багато часу проводили біля наших стендів, із задоволенням брали участь у спілкуванні, майстер-класах, історичних квестах тощо. Презентацію Нікополя було відзначено дипломом за створення проекту та його реалізацію. ФОТО
Згодом, автори проекту зацікавилися ще одним історичним феноменом нашого краю – Скіфією. До цього їх спонукав учений-археолог світового значення, геніальний поет України-Скіфії Борис Мозолевський. І як не передати дух історичної пам’яті нащадкам? Коли дізнаєшся, що українська земля подарувала нам дивовижне творіння людських рук і духу – Золоту скіфську пектораль. Знайшов її під час розкопок кургану Товста Могила біля міста Покрова Б.Мозолевський, тим самим прославивши Україну й Нікопольщину, зокрема, на увесь світ, ставши символом нашої давньої історії.
Автора вразили слова Б.Мозолевського: «Раптом мені здалося, ніби давним-предавно десь бачив і може аж й непам’яті все це уже діялося, і сам я жив на світі, бачив цей степ, чув його увіковічену мелодію. Тільки був я тоді не маленьким хлопчиком з Миколаївки, а кимось іншим, ким саме – я не знав…». І автор запитує: «Хто ж він, цей чаруючий Маленький Скіф? Хто той, що, вселившись в душу хлопчика Бориса, сотворив із нього на землі людину-легенду. Хто…» –ставить для себе на початку твору автор.А по закінченню написання легенди посилається на, знову ж таки, рядки, написані Борисом Мозолевським ще задовго до унікальної знахідки: «Я ще проб’юсь таранно в світ, задивлений в красу – Золотою Пектораллю його небо потрясу».
Яким був цей шлях, читач дізнається, прочитавши легенду Сергія Кустова «Маленький Скіф». Задуму написання легенди «Маленький Скіф», сприяло багато обставин – це і зустрічі-знайомства і відвідування скіфських курганів, і бесіди з дружиною Бориса Мозолевського, з тими людьми, з ким він працював. Книга – для сімейного, родинного читання. Адже в єдності поколінь –наша сила, наша пам'ять, наше з вами світле майбутнє.
Автори проекту вдячні за підтримку громаді міста Нікополь, виконавчій владі в рамках реалізації програми партиципаторного бюджетування. (ФОТО)
Історичне минуле – це наше сьогодення, яке наповнене любов’ю та тривожними думами про наше з вами майбутнє. Країна, яка перебуває у стані війни вже шість років, потребує від кожного з нас відповідальних дій, які будуть здійснені на відновлення миру і злагоди у нашому суспільстві та світі.
Новий проект, історична легенда «Симфонія Золотої Пекторалі» – реалізація ідеї показати, розкрити філософію світогляду, традицій, вірувань, побуту, взаємозв’язків зі світом скіфів на основі тієї інформації, яка повідана нам через унікальну знахідку – Золоту Пектораль. А ще, наблизити знання до розуміння сучасника на основі археологічних знахідок та наукових обґрунтувань, зокрема самого Бориса Мозолевського, він наш учитель, наш дороговказ.
Автори проекту переконані, що до нас, людей, через віки з’явився символ Вічного Миру – Золота Пектораль. Гостра сюжетна лінія із подій і зіткнення характерів героїв твору направлена на те, щоб викликати у читача асоціацію із сьогоденням – вічним конфліктом, боротьбою добра зі злом.
Автори вірять, що їхня праця, як ті птахи, рознесеться по світу і послужить підростаючому поколінню у збереженні і примноженні кращих духовних традицій українського народу, що своїм корінням сягає до Великої Скіфії – непереможної, вольної та духовно багатої.
Упродовж шестирічного творчого шляху з’явилося сім видань легенд та оповідок на основі краєзнавчого матеріалу – історичних фактів, переказів, легенд тощо. Кращі творчі сили Нікопольщини, а це науковці-скіфологи, краєзнавці, філософи, філологи, бібліотекарі сприяли народженню літературно-художніх видань, за що автори їм дуже вдячні.
Хочеться вірити, що відтепер, проїжджаючи степовою дорогою повз скіфські могили, ви не ковзнете по ним байдужим оком… А щось згадається, защемить…
А ще віриться в те, що людські серця відкриються у своїй доброчинності, і книжечки з’являться у багатьох українських родинах із тими книгами, що загартовують наш дух, нашу волю, і причетності до майбуття, в якому…”і буде син, і буде мати, і будуть люди на Землі”.
Наш проект потребує вашої підтримки, шановні нікопольці. Ми віримо, що вона обов’язково буде!
Джерело: https://nikopol.nikopolnews.net/
