2014 рік для України багатий на знаменні дати:
- 200 років від дня народження Тараса Григоровича Шевченка (9 березня);
- 70 років з дня визволення України від німецько-фашистських окупантів (28 жовтня);
- 90 років від дня народження Павла Загребельного, українського письменника (25 серпня);
- 120 років від дня народження Олександра Довженка, українського кінорежи-сера і письменника (10 вересня);
- Нікополь у вересні святкує 375 річницю заснування міста.
Для нашої бібліотеки 2014 рік теж особливий: в цьому році на її базі відкрився тематичний Центр національно-патріотичного виховання, приурочений до Дня визволення Нікополя від німецько-фашистських окупантів. Метою національно-патріотичного виховання є формування у молоді високої патріотичної свідомості, засвоєння національних цінностей; прищеплення шанобливого ставлення до історичної пам’яті; виховання правової, екологічної і мовної культури; поваги до батьків, своєї родини; любові до рідної землі, до красивих і щирих традицій українського народу.
Ефективним джерелом патріотичного виховання є краєзнавство. Саме краєзнавство є пріоритетним напрямком в нашій роботі багато років. Це тісне співробітництво з науковцями, істориками, краєзнавцями, творчими, цікавими, знаними людьми нашого міста; координована робота з загальноосвітніми школами мікрорайону; постійний пошук, збирання, зберігання і донесення до читачів краєзнавчої інформації. Змінюється світ. Ми теж не стоїмо на місті. Бібліотека долає стереотипи звичайної книгозбірні-пункту видачі книг і образу бібліотекаря, який склався роками: сірої мишки в окулярах, поступаючись образу сучасного і привабливого. Бібліотеки перетворюються на Центри комунікації і соціального розвитку завдяки ініціативі своїх працівників. Сучасний бібліотекар поєднує у собі серйозні знання, поінформованість, дбайливе ставлення до культурної спадщини.
Ми шукаємо шляхи розширення кола прихильників бібліотечного читання. Допомагаємо молоді, і не тільки молоді, а і людям різного віку знайти однодумців, друзів за інтересами, організувати змістовне, невимушене дозвілля живого спілкування в бібліотеці. Наш Центр має красиву назву «Явір». Явір — могутнє дерево родини кленових, що сягає 20-35 метрів в висоту, досягає віку 500 років і має стовбур 90 – 110 сантиметрів. Саме дерево в духовних і культурних традиціях українського народу було завжди символом історичного зв’язку поколінь:
- корінь – минуле;
- стовбур – сучасне;
- крона – майбутнє.
У фольклорі явір – символ чоловіка взагалі, парубка зокрема; символ козацької сили, парубоцького здоров’я; символ єдності здоров’я, чоловічої сили і краси, символ безсмертя. Але неможливо прищепити дитині і людині взагалі любов до рідної землі, родини, традицій, культури, мови, до історичної пам’яті своєї землі, якщо вона не знає тієї історії, її героїчного минулого.
На відкритті центру в бібліотеці зібралися наші друзі, які багато років співпрацюють з нами: історики і краєзнавці, науковці, вчителя і бібліотекарі. Дякуємо вам за небайдужість і спільну працю. Через негоду не прийшли до нас учні ЗОШ №13 і група «Ерудит» Природничо-математичної школи. На великий жаль, сьогодні з нами немає людей, які нас спонукали на краєзнавчу діяльність: історика Спартака Васильовича Шеремета і нашого Петра Касьяновича Ганжі (дуже хворіє), якому ми висловлюємо особливу по-дяку.
Лідія СТЬОПКІНА, завідуюча бібліотекою-філіалом №2
Открытие центра «Явір», которое состоялось 31 января, посетили и мы. Собрались все в небольшом уютном, тематически оформленном зале. 
В начале мероприятия к присутствующим обратилась заведующая библиотекой-филиалом №2 Лидия Степкина, которая рассказала, какую важную роль в современном мире занимает патриотическое воспитание детей и молодежи, а также поблагодарила всех, кто смог прийти на данное мероприятие. Поскольку открытие центра было посвящено годовщине освобождения Никополя от немецко-фашистских захватчиков, то в этот день главной темой стала Великая Отечественная война. Поэтому в начале мероприятия слово предоставили заместителю директора краеведческого музея по научной работе Мирославу Жуковскому. Он рассказал о жизни нашего города в военные годы, о деятельности подпольных групп, о том, как жилось никопольчанам в период немецкой оккупации, а также об основных боевых действиях на территории нашего города и района.
Затем руководитель группы «Поиск» Леонид Игнатенко рассказал о могиле Нечаева — скифском кургане, который находится в 40 километрах от Никополя — в том месте, где причудливо сходятся границы трех районов: Солонянского, Никопольского и Томаковского. Ведь, как известно, в этой точке более 2000 лет назад скифы воздвигли курган, в глубине которого находится захоронение скифского царя. Во время войны он стал стратегическим объектом, который войскам необходимо было брать любой ценой, ведь высота кургана достигала 16 метров и, находясь на нем, можно было контролировать территорию на расстоянии нескольких десятков километров. В ясную погоду с кургана через оптику можно было видеть все, что происходило в радиусе 50 километров.
Далее перед присутствующими выступили представители военно-исторического клуба «Цитадель», который также сотрудничает с библиотекой. Они рассказали о своем клубе, а также отметили, что одной из главных целей «Цитадели» является объединение в своих рядах единомышленников, повышение интереса к трагической и героической отечественной истории с помощью ярких и зрелищных реконструкций — особенно, среди молодежи. Ведь военно-историческая реконструкция является одной из самых действенных форм изучения военной истории, позволяющая дополнить знания, полученные из книг документов, собственными впечатлениями. За 5 лет клуб принял участие в 42 мероприятиях и реконструкциях, а также принимал участие в поисковых работах и перезахоронении останков солдат, в парадах и других мероприятиях по празднованию Великой Отечественной войны.
Стоит отметить, что открытие Центра национально-патриотического воспитания сопровождалось показами фрагментов документальных фильмов о войне, фотографиями, различными видеороликами, которые, порою, вызывали у прекрасной половины человечества слезы на глазах. Несомненно, библиотекари проделали огромную работу, открыв такой центр. Сделали — и продолжают делать весомый вклад в воспитание детей, пополняя их исторические знания. Ведь память – как зеркало совести. И прошлое, каким бы горьким оно ни было, — это наша история. А забывать прошлое мы не имеем права…
Татьяна ВОЛОВИК, фото автора
Источник: Никопольская правда
