14 січня на Європейській площі нікопольці відсвяткували Старий Новий Рік. На початку свята до всіх присутніх з вітальним словом звернувся благочинний церков міста Нікополя та району ієромонах Меркурій разом з хором храму Петра Калнишевського.
А далі на сцені розгорнулося справжнє дійство! До ведучої концерту - господині разом з щедрівками поспішали вокальні колективи Нікопольського Культурно-Дозвіллєвого Центру. Закінчилось свято спалюванням Дідуха.
Історія Дідуха
Дідух – це дідівський дух, чи дух дідів, тобто всіх попередників роду. Цей давній обряд засвідчує те, з якою великою шаною й повагою ставилися пращури до свого родоводу. Дідуха робили з першого зажинкового чи останнього обжинкового снопа. Напередодні свят зі стеблин обрядового снопа формували кілька пучечків, кожен з яких окремо обплітали соломинками чи обв'язували кольоровими нитками. Потім такі дольки-почечки складали докупи й обкручували стрічками, формуючи пишний сніп. Знизу робили розгалуження типу ніжок, щоб дідух міг стояти. Пучки колосся зверху обрамлялися кольоровим стрічками, паперовими або засушеними польовими квітами.
До хати його вносили напередодні Різдва. Після обходу обійстя урочисто заносили до хати необмолочений пшеничний чи житній сніп, що спеціально зберігали від часу обжинків. У народі цей святковий сніп називали «дідом», «дідухом», «колядою», «колядником». Свою обрядову роль він виконував упродовж усіх Різдвяних свят. Він перебував в оселі до Нового року або до Водохреща.
Джерело nikopol-art.com.ua
