Весна – найкращий час для екскурсійних подорожей. Особливо приємно пізнавати рідну країну. Захоплюватись не лише мальовничими краєвидами українських просторів, але й, разом з тим, цікавитися історією своєї держави, вивчати пам’ятки національної спадщини. Якими на сьогодні є дивовижні замки Закарпаття. Їх доволі багато, але більшість з них давно перетворилися на руїни, але є й такі, що складуть достойну конкуренцію найкращим замковим спорудам Європи
Середньовічний замок Сент-Міклош (Святий Миколай), що розташований у селищі Чинадієво, сьогодні має доволі непоказний вигляд. Побудована ще у XIV столітті, міцна будівля значно постраждала у XVII при штурмі військом польського князя Любомирського, нещадним був і час: тут свого часу розміщувалася тюрма, а останнім – склад. Сучасна історія споруди починається з її аренди художником Йосипом Бартошем. Тут постійно ведуться рестовраційні роботи, адже верхні поверхи навіть небезпечні для відвідування: вікон немає зовсім, місцями і стелі. На першому поверсі проходять вернісажі, благодійні заходи по збору коштів на відновлення замку, мистецькі виставки. Є невеличка постійна експозиція. Екскурсії, приправлені місцевими легендами, про пристрасне кохання господині замку Ілони Зріні та угорського графа Імре Текелі, молодшого од неї на 14 років, проводить художник самотужки, адже проживає з родиною прямо на території будівлі. Мабуть, ніхто б не передав дух цього місця краще людини, яка закохана у нього. Кожну зароблену копійку Йосип вкладає у ремонт, допомогають друзі, небайдужі люди. Адже грошей від держави годі і чекати. Замок досі і живий тільки завдяки ентузіазму художника.
Всього в яких-небудь 5 км від Чинадієво, в селищі Карпати, в урочищі Берегвар, в долині ріки Латориця, знаходиться пам’ятка XIX століття – замок австрійського графа Фрідріха Шенборна. З мисливського будиночку, який розташовувався у горах карпатського лісу, згодом граф побудував дивовижний палац – справжню прикрасу архітектурно-паркової скарбниці Закарпаття. У основу проекту покладено, як у багатьох середньовічних замків, певну ідейну «родзинку» – астрономічний рік. Будівля має 12 входів за кількістю місяців на рік, 52 димоходи – за кількістю тижнів, 365 вікон тощо. У замку є бійниця, прикрасами слугують родові герби, вітражі, а на головній башті – великий годинник. Будівля у задовільному стані. Сьогодні тут розташовуються адміністрація і жилі кімнати санаторія «Карпати». Інколи приміщення орендують для зйомок фільмів. Тут знімали деякі сцени «Сімнадцяти митєвостей весни», «Доярка із Хацапетівки». Замок оточує мальовничий парк з рідкісними видами флори. Рожевою хмаринкою кутають будівлю навесні фантастичні сакури та запашні магнолії. Теренкури ведуть до живописного озера, за легендами, штучна водойма одним спостережникам нагадує кордони Австро-Угорщини XIX ст., іншим, більш романтичним натурам, – недосконалу форму серця. Не сперечаються з цього приводу лише лебеді, гуси і качки – повноправні господарі озера. Сховане від сторонніх очей, у гущині парку, джерело Краси з цілющою живою водою, не обділене увагою не лише жіночою, але й чоловічою половиною відвідувачів санаторію та гостей.
Ужгородський замок – пам’ятка XV століття зберігся непогано. Споруда не вражає архітектурною витонченістю, оскільки була, скоріше, оборонним укріпленням. Міцні кам’яні стіни, зовні обнесені глибоким ровом. На території – артефакти різних епох, оскільки сьогодні Ужгородський замок являє собою краєзнавчий музей. Знаходиться фактично у центрі Унгвару (Ужгороду). Всередині – понад 40 приміщень, в більшості яких розташовані тематичні зали: експозиції старовинних меблів, одягу, музичних інструментів тощо. Є внутрішня каплиця з настінним розписом надзвичайної краси.
Перлиною закарпатських замків є Мукачівський – Паланок. Дивовижна споруда – пам’ятка IVX – XVII століть. Здалеку видніються гостроверхі вежі Мукачівського замку. Це не просто фортеця, а ціле князівське містечко, ретельно захищене міцними мурами. У нього було багато господарів, але дуже тісно його історія пов’язана з князями династії Ракоці, які перетворили замок в столицю власного князівства. На території розташований пам’ятник вдові Ференца I Ракоці – Ілоні Зрині (з її ім’ям, пов’язана історія і Чинадієвського замку), оскільки вона керувала обороною фортеці при облозі її австрійськими військами, за що Турецький султан і нагородив трансильванську княгиню спеціальною грамотою – атмане. Це єдиний в історії Туреччини випадок нагородження жінки. В різні часи Паланок був і політичною в’язницею, і військовою частиною, і профтехучилищем. Нині – історичний музей. Тут представлені цікаві експозиції залізної зброї, предметів закарпатського побуту, мистецтва. Працює виставка робіт сучасних українських, угорських, польських художників та живописців минулого сторіччя. На території діє унікальна церква, службу у якій несуть священики всіх конфесій по-черзі. Тому ікон, ознак, які б вказували на приналежність храму до конкретної віри, в ньому не спостерігається. Мукачівські молодята полюбляють вінчатися саме тут. Екскурсоводи, говорять про те, що сьогодні частина будівель, які розташовані на території архітектурної пам’ятки національного значення, знаходяться у приватній власності. Їх планують перетворити на готель.
Источник: НТМ
