Цього року спливає термін реалізації заходів, передбачених програмою «Екологія 2003 -2012», затвердженою Нікопольською міською радою. Нагадаю, що першу подібну довгострокову програму було ухвалено ще в 1990 році, і вона сягала перспективи до 2005 року. На черзі – третя програма. Що треба зробити, щоб новий план дій з охорони довкілля не повторював помилок документів-«попередників»?
Перша програма (на відміну від другої) при аналізі стану довкілля враховувала вплив на нього і з боку тих підприємств, що розташовані поза межами нашого міста. Якщо ж казати про другу програму, то вона здебільшого є переліком заходів, які необхідно виконати тільки підприємствам міста. Вона була розроблена згідно з рекомендаціями та на підставі висновків роботи, яку виконала для нашого міста територіальна структура Академії наук на замовлення міської влади.
В якій же мірі реалізовано програму «Екологія 2003–2012», чи покращилась екологічна обстановка в нашому місті, за якими показниками та критеріями її оцінювати? Ось основні питання, на які слід відповісти перед підготовкою нової програми.
Поверховий аналіз таких показників, як демографічні процеси, стан здоров’я населення, загальні показники якості життя та довкілля тощо дають підстави стверджувати: в нашому місті відбувається стійке погіршення соціальної та екологічної обстановки. Це знайшло підтвердження в незалежному дослідженні рейтингу розвитку 45 міст України із населенням більше 100 тис. мешканців (див. «Проспект Трубників» від 10.11.2011 р. – «Экологическая ситуация в Никополе требует вмешательства государства»), в якому Нікополь посів загальне 37 місце. При цьому за показниками забрудненості атмосфери наше місто набрало лише 7 балів з 45 можливих. І хоча не є сумним «лідером», але все ж таки пасе задніх.
(ВІД РЕДАКЦІЇ. В жовтні 2011 року аналітичним центром "Універсітас" спільно з Інформаційною агенцією "RegioNews" було оприлюднено результати дослідження під назвою – «Рейтинг якості життя великих та малих міст України – Топ 44», дякі віддзеркалюють рівня комфортності (якості) життя у 178 містах обласного значення. У цьому списку Нікополь віднесено до міст-лузерів (138 позиція з 33-ма балами із 100 можливих. Для порівняння: міста-переможці – Калуш і Ялта – отримали по 67 балів).
ecologyДля розробки, винесення для обговорення та затвердження нової соціально-екологічної програми для міста необхідно вкрай важливо мати базу даних, методику, визначену стратегію та мету. Важливим є чинник високого фахового рівня виконавців, розуміння та підтримка територіальної громади.
Чи готова сьогодні міська влада розробити й втілити в життя таку програму самостійно чи хоча б підготувати завдання на виконання такої роботи залученому виконавцю? Можу стверджувати: ні! До такої роботи місцева влада не готова. Варто лише пригадати, коли при розробці стратегії розвитку водно-каналізаційного господарства м. Нікополя було завищено якість поверхневих вод. Є й приклад, коли чомусь доводиться відсутність забруднювачів атмосферного повітря, наявність якого підтверджена фактами раніше.
У проекті «Стратегічне бачення та місія міста» серед сильних та привабливих сторін подається таке твердження: «водосховище справляє термічний вплив на прилеглу територію і має утеплюючий ефект». Але насправді такий термічний вплив називається тепловим забрудненням водного обєкту, яке має негативний вплив на якість вод.
Для міст нашої області намічені розробка та виготовлення сучасних автоматизованих пунктів контролю за забрудненням атмосферного повітря. Нікопольська міська рада прийняла відповідне рішення, залишилось визначити та затвердити перелік підприємств-забруднювачів та їх викиди незалежно від того, до якої області чи району вони відносяться.
Серед рішень міської ради попереднього скликання, згідно з рекомендаціями науково-практичної конференції 2007 року, є рішення про проведення в місті екологічного аудиту. Його результати та рекомендації мали стати основою для розробки завдання та переліку питань для підготовки третьої еколого-соціальної програми міста з 2012 року. Були виділені кошти, розглядались пропозиії виконавців. В листопаді 2007 року сесія міської ради ухвалила звернення до Дніпропетровської обласної державної адміністрації та обласної ради щодо необхідності міжобласної співпраці у вирішенні проблем Каховського водосховища. Але до цих проблем у міської ради нового скликання руки не доходять.
До 50-річчя створення Каховського водосховища було розроблено та затверджено на науково-практичній конференції в Нікополі громадський проект «Каховське водосховище: передісторія регіону, задум і створення, сьогодення, проблеми, перспективи». В рамках проекту в сусідніх населених пунктах здійснюються освітньо-просвітницькі заходи.
Для підготовки плану місцевих дій необхідно знати істинні показники стану довкілля – середовища проживання населення. Однак ми маємо підстави стверджувати не лише про небажання знати про справжній стан речей. Цілком зрозуміло, коли місцева влада доводить до відома вищого державного керівництва ситуацію у відповідних населених пунктах для обгрунтування необхідності допомоги з боку держави та її бюджетних ресурсів та її участі у вирішенні тих чи інших нагальних проблем. Але незрозуміло, коли з проектів державних програм та законів зникають факти й цифри про незадовільний стан довкілля та забруднення територій. Як це сталося у випадку з бензопіреном в Нікополі, який є в переліку викидів підприємств, розташованих поза межами міста в сусідній області, але який – незалежно від територіального розмежування – має безпосередній вплив на навколишнє середовище й стан здоров’я населення Нікополя.
В грудні 2010 року в нашому місті відбулася міжобласна нарада з проблем Каховського водосховища (яке існує вже 55 років). Саме її висновки та рекомендації мають стати одним з напрямів розгляду та обговорення на «екологічному» круглому столі. Адже стан поверхневих вод є узагальнюючим показником стану довкілля, системи господарювання, життєдіяльності соціуму.
В далекому 1992 році в Ріо-де-Жанейро пройшла Конференція ООН з навколишнього середовища та розвитку, де було прийнято «Програму дій на ХХІ століття». Паралельно з роботою Конференції ООН вперше відбувся Глобал– форум громадських організацій країн світу. Україну тоді представляла екологічна асоціація «Зелений Світ», в тому числі – й представники нікопольської екологічної громадської організації. В підсумкових документах зустрічі вперше визначено роль та відповідальність органів місцевого самоврядування, як базової основи, де мають визначатися проблеми та шляхи їх вирішення. Лише наведу коротку цитату: «Кожному місцевому органу управління слід почати діалог з громадянами, місцевими організаціями та приватними підприємствами..., використовувати стратегії на підтримку пропозицій про фінансування на місцевому, регіональному та міжнародному рівнях».
Отже, ситуація в нашому місті вимагає вивчення на всіх рівнях та громадського обговорення. Початком цього обговорення має стати «круглий стіл», на якому необхідно ініціювати та обґрунтувати необхідність розробки проекту – «Плану місцевих дій з охорони довкілля 2012–2015». Матеріали міжнародних конференцій та місцеві напрацювання вже можуть бути цілком використані для розробки нової програми.
В'ячеслав САНДУЛ
Источник: НТМ
