Бійці 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний Яр», де традиційно несуть службу мешканці Дніпропетровщини і зокрема Нікополя, опікуються старенькою жінкою, яка перейшла лінію фронту під обстрілами. Бабуся прийшла пішки з Докучаєвська, подолавши 4 кілометри. 20 липня приблизно о 20:00 бійці 93 бригади Холодний Яр помітили силует людини, який рухався у напрямку одного з опорних пунктів з боку Докучаєвська. Путінські найманці випустили в її бік дві міни калібром 120 мм, але, на щастя, не влучили, й людина продовжувала рух. Згодом стало зрозуміло, що це літня жінка, яка ледь-ледь пересуває ноги, аж поки не впала!
Розвідники 93 бригади висунулися уперед і на руках занесли жінку в безпечне місце на опорний пункт. Первинний огляд медиками бригади попередньо зафіксував крайню ступінь фізичного виснаження, підвищений тиск, стенокардію, проблеми з легенями. Після надання першої домедичної допомоги стареньку доставили до Центральної районної лікарні міста Волновахи у неврологічне відділення.
Спочатку жінка нічого не чула і не могла говорити, що могло бути наслідком контузії. Утім, за ніч її стан покращився. Бабуся почала відповідати на питання.
Старенька розповіла, що звати її Марія Володимирівна Профатило. Їй 84 роки. Вона прийшла з Докучаєвська, де мешкала на вулиці Мостовій у будинку № 3. Донька працює у місцевому водоканалі. Разом з ними проживають співмешканець доньки (який має зв’язки з путінськими найманцями) та три собаки, яким, схоже, приділялося значно більше уваги, ніж літній жінці. Бабуся харчувалася на окупованій землі вкрай погано або ж взагалі не їла останнім часом.
Ввечері 20 липня пес Марс породи стаффордширський тер'єр втік, і бабуся вирушила на його пошуки, бо "дочка сварити буде". Як саме "сварить" дочка, невідомо, але гематоми на спині жінки наштовхують на думки...
Ні кілометри, пройдені пішки, ні ймовірність загинути від куль чи мін, не зупинили Марію Василівну, яка втратила сили за кілька сотен метрів перед опорним пунктом одного з механізованих батальйонів 93 бригади. Коли розвідники-холодноярці принесли її в безпечне місце на руках, бабуся з'їла дві тарілки борщу, пила чай та плакала, промовляючи : "Дякую, діточки"... Сльози бігли й у бійців, які бачили за роки війни різне, але до такого не були готові...
На днях до жінки завітала її невістка, яка проживає в одному з сіл Волноваського району. Родичі не стримували емоцій під час зустрічі. Саме невістка й буде далі доглядати Марію Володимірівну після завершення нею курсу лікування у лікарні.
Військовослужбовці 93 бригади Холодний Яр придбали для бабусі одяг, взуття та засоби гігієни. Зараз вирішується питання надання допомоги жінці з боку місцевих соціальних служб, адже документи бабусі вже передали рейсовим автобусом з окупованої території. Крім того, бабусі потрібен слуховий апарат.
З 2014 року Марія Володимирівна не отримувала пенсії, бо сама виїхати з тимчасово окупованої території не могла.
Джерело: https://nikopolnews.net
