З кожним роком все далі й далі від нас події Великої Вітчизняної війни. Все менше ветеранів бачимо ми під час святкування Дня Перемоги. Та в нашій пам'яті вічно житимуть ті, кому ми зобов'язані мирним сьогоденням. Й кожна хвилина спілкування з такими людьми – на вагу золота.
Ми, учні 10 класу КЗ «НСЗШ №3», опікуємося долею одного з героїв Великої Вітчизняної, Веліжанського Івана Ісаковича, який народився 5 вересня 1918 року.
Треба сказати, що, йдучи зі своїм керівником до Івана Ісаковича вперше, ми розраховували побачити старенького дідуся, який потребує допомоги сторонніх. Однак двері нам відкрив підтягнутий чоловік, якому на вигляд було не більше 75 років. Приємно зазначити, що ветеран нині оточений турботою близьких, адже проживає в Нікополі разом із сім'єю сина Юрія, та готовий до спілкування з молоддю, яка цікавиться подіями Великої Вітчизняної війни.
Отже, після нашого першого зна-йомства ми дізналися про те, що народився Іван Ісакович у селі Соколівці Петропавлівського району Омського уїзду. Його дитинство та юність припали на нелегкі, буремні роки.
У ті часи багато юнаків хотіли стати захисниками Вітчизни. Не був винятком і наш співрозмовник. Так, у 1939 році Іван Ісакович закінчив Вищу школу НКВС. А потім фашисти напали на рідну землю...
За роки війни він був нагороджений орденом Червоної Зірки, орденом Вітчизняної війни І ступеня, орденом Вітчизняної війни II ступеня, орденом Богдана Хмельницького. Окрім цього, Іван Ісакович має ще вісімнадцять медалей, а також Знак пошани «50 років КДБ».
Як нам стало відомо, наш співрозмовник служив у контррозвідці СМЕРШ, брав участь у визволенні від німецько-фашистських загарбників міста Ленінград, Литви та Латвії.
Після Перемоги Іван Ісакович повернувся до мирного життя. У 1964 році закінчив Машинобудівний інститут у Запоріжжі, працював спочатку інженером-конструктором на запорізькому заводі НІІ «ВІТ», а пізніше – інженером-референтом на заводі «Преобразователь» (також у Запоріжжі).
Нині, незважаючи на похилий вік, ветеран із задоволенням зустрічається з молоддю шкiл, технікумів та інших навчальних закладів. Неодноразово й ми запрошували Івана Ісаковича до нашої школи. Із захопленням, не в змозі відірвати поглядів від бойових нагород героя, які тісними рядами вишикувалися на його кітелі, слухали учні розповідь ветерана. Іван Ісакович Веліжанський і сьогодні є взірцем мужності та відданості Батьківщині.
Довгих років життя Вам, шановний ветеране! Низький уклін від усього молодого покоління за Ваш подвиг та безмежна вдячність за те, що у Вашій особі нам є, на кого рівнятися!
Група учнів 10-го класу КЗ «НСЗШ №3»
Источник: Никопольская правда
