День української писемності та мови – державне свято, яке щороку відзначається в Україні 9 листопада. Встановлене воно було 9 листопада 1997 року Указом Президента № 1241/97 «Про День української писемності та мови» на підтримку «ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства».
За православним календарем — це день вшанування пам’яті преподобного Нестора-літописця — письменника-агіографа, основоположника давньоруської історіографії, першого історика Київської Русі, мислителя, вченого, ченця Києво-Печерського монастиря. Дослідники вважають, що саме з преподобного Нестора-літописця і починається писемна українська мова.
Чернецтво Нестор прийняв у 17-річному віці, пізніше висвячений в сан диякона. Він був книжником з широким історичним світоглядом і великим літературним хистом. Автор двох відомих творів – «Житіє Бориса і Гліба» та «Житіє Феодосія Печерського», складених у кінці ХІ ст. або на початку ХІІ ст. Всесвітню славу Нестору принесла справа усього його життя – участь у літописанні Київської Русі. Він переробив зведення Никона (1073) та Іоанна (1093), опрацював низку нових усних і письмових джерел, довів розповідь до 1113 року, надав їй літературної форми. Так на початку ХІІ ст. виникла перша редакція «Повісті минулих літ».
Колись цього дня віддавали до школи дітей. Батьки зі школи йшли до церкви та ставили свічку перед образом преподобного, вірячи, що він допоможе дитині вивчитися. І, що головне, вчитися все життя багато, старанно і завжди. Адже «користь від цього є велика», бо «Хто вчиться змолоду – не зазнає на старість голоду».
Традиційно, в День української писемності та мови покладають квіти до пам’ятника Несторові-літописцю, відзначають найкращих популяризаторів українського слова, заохочують видавництва, які випускають літературу українською мовою, проводять регіональні тематичні конкурси тощо.
День украинской письменности и языка (укр. День української писемності та мови), ежегодно отмечаемый в стране 9 ноября, был установлен указом президента Украины Леонида Кучмы в 1997 году в честь украинского летописца преподобного Нестора — последователя творцов славянской письменности Кирилла и Мефодия.
Сейчас на Украине проводятся тщательные исследования истоков украинской письменности. Считается, что именно с преподобного Нестора Летописца и начинается письменный украинский язык. Также есть предположения, что письменность на территории Украины имела несколько вариантов.
Одним из вариантов можно считать письменность Северного Причерноморья, где пользовались азбукой, идентичной греческой или римской (латинице), а в восточных районах (особенно скифо-сарматы) имелась своя оригинальная письменность, известная в науке под названием сарматских знаков. Эти знаки были похожи на армянскую и грузинскую письменность.
Тот, кто хоть раз видел современный украинский алфавит, заметил, что большинство его букв похожи на греческие, но среди них есть и несколько славянских знаков. Следует заметить, что наряду с кириллицей и одновременно с ней существовала другая азбука, известная под названием глаголица, которая имела необычный характер завитков. Ученые пока не находят аналогов глаголицы. Это дает основания для утверждений, что глаголица — есть творение одного человека, в отличие от кириллицы, которая имеет природный органический характер и очень древние аналоги.
День украинской письменности и языка — это не только государственный, но и церковный праздник. Первое в современном украинском языке произведение, которое отвечает византийским первоисточникам, православные назвали акафистом Богородице Холмской.
И традиционно к Дню украинской письменности и языка приурочен ряд торжественных и праздничных мероприятий, среди которых: возложение цветов к памятнику Нестору Летописцу, награждение лучших украинских литераторов и популяризаторов украинского слова, а также издательств, выпускающих литературу на украинском языке, и другие.
Источник: http://www.calend.ru/
